7.Право на безоплатню медичну допомогу

а) Конституція і закони України

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. [стаття 139].

Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. [статті 8 (ч. 1, 2), 18, 35—35-5, 37, 43 (ч. 2), 78 (п. «б» ч. 1)].

«Медичні працівники зобов’язані подавати першу невідкладну допомогу при нещасних випадках і гострих захворюваннях» (ч. 1 ст. 37).

«Медичні працівни ки зобов’язані безплатн о подавати першу невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях» (п. «б» ст. 78).

Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України від 08.06.2000 р. [стаття 13].

«Для надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру … діє Державна служба медицини катастроф як особливий вид державних аварійно-рятувальних служб» (ч. 2 ст. 13).

Про аварійно-рятувальні служби: Закон України від 14.12.1999 р. [стаття 8].

Особливим видом державних аварійно-рятувальних служб є Державна служба медицини катастроф. Основним завданням Служби медицини катастроф є поданння громадянам… безоплатної медичної допомоги (ч. 3 ст. 8).

б) Підзаконні нормативно-правові акти

Про Клятву лікаря: Указ Президента України від 15.06.1992 р. [п. 1, 2 ч. 1].

«…Подавати медичну допомогу всім, хто її потребує» (п. 1),

«… бути безкорисливим і чуйним до хворих…» (п. 2).

Про затвердження Положення про Державну службу медицини катастроф: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 р. № 827.

«Основним завданням Державної служби медицини катастроф є надання безоплатної медичної допомоги на догоспітальному і госпітальному етапах постраждалим від надзвичайних ситуацій, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій…» (ч. 1, 2 п. 12).

«Метою Програми є створення умов для розширення доступності та підвищення якості екстреної медичної допомоги, зниження рівня інвалідності і смертності при нещасних випадках, травмах та отруєннях…».

Програма подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № 955.

«Державними та комунальними закладами охорони здоро в’я надається безоплатна медична допомога, зокрема, таких видів:

1) швидка та невідкладна – на догоспітальному етапі станціями (відділеннями) швидкої медичної допомоги, пунктаминевідкладної медичної допомоги у стані, що загрожує життю людини;

3) стаціонарна — у разі гострого захворювання та в невідкладних випадках, коли потрібне інтенсивне лікування, цілодобовий медичний нагляд та госпіталізація, в тому числі за епідемічними показаннями, дітям, вагітним та породіллям, хворим за направленнями медико-соціальних експертних комісій, лікарсько консультативних комісій» (ст. 2).

Про єдину систему надання екстренної медичної допомоги: Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 [розділ 1 (п. 2)].

Про затвердження плану реалізації заходів щодо забезпечення виконання Державної програми створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 року: Наказ МОЗ України від 12.05.2008 р. № 245.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики: Наказ МОЗ України від 02.02.2011 р. № 49 [п. 4.1].

«Надавати невідкладну першу медичну допомогу хворим, які перебувають у критичному для життя стані, а також при нещасному випадку та гострих захворюваннях».

Платна медична допомога

Перелік послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я за плату, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 р. N 1138 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти" (зі змінами).

Плата за послуги, що надаються бюджетними закладами та установами охорони здоров'я, належить до першої підгрупи першої групи власних надходжень відповідно до Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою КМУ від 17.05.2002 р. N 659. Такі надходження мають постійний характер і обов'язково плануються у бюджеті.

Надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто пов'язаних з виконанням основних функцій і завдань цих установ, використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням цих послуг.

Такими витратами є оплата праці, забезпечення необхідними матеріалами, обладнанням, технікою, інвентарем, виготовленням бланків тощо.