Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Медицинское (шпорі на зачет).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
371.2 Кб
Скачать

4. Біоетика як наука

4) Біоетика — це наука, що вивчає та аналізує моральність людських дій в біологічно-медичній галузі та в охороні здоров’я, стосовно її відповідності моральним нормам і вартостям1.

Біоетика, яка зараз набуває статусу прикладної науки, запроваджується як дисципліна у вищих навча-льних закладах. Студенти-медики та фармацевти, лікарі-організатори, слухачі циклів підвищеної кваліфікації вивчають загальні питання біоетики та способи вирішення проблем, а також питання вартості життя людини, яке починиється з моменту запліднення, включаючи в собі: святість, гідність, недоторканість, відповідальність за життя людини та його охорону, адміністрацію людського життя та неморальність маніпуляції ним.

Однією з головних та гостро-актуальних тем біоетики є аборт, тому розглядається біологічний і антро-пологічний статуси людського ембріону. Крім питання самогубств, необхідної оборони, кари смерті, ведуться серйозні дискусії навколо евтаназії, як злочинної практики. Значна увага звертається на природні методи планування сім’ї та засудження практики вживання контрацептивних засобів. Не менш болючими і складними є питання біоетики в хірургічній практиці, зокрема при трансплантації, штучному заплідненні і, можливому кло-нуванні. Всі ці біоетичні теми пов’язані із життям людини .

Безперечно, утвердження засад біоетики внесе відповідну частку в реалізацію заходів щодо розвитку духовності, підвищення моралі та формування здорового способу життя громадян.

5.Загальне нормативне регулювання

1. Сімейний кодекс україни

2. ЗУ «Про захист прав споживачів»

3. ЗУ «Про судову експертизу»

4. ЗУ «Про звернення громадян»

5. ЗУ «Про захист персональних даних»

6. ЗУ «Про інформацію»

7. ЗУ «Про охорону дитинства»

8. ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

Спеціальне нормативне регулювання

1. ЗУ «Основи законодавства України з охорони здоров’я»

2. ЗУ «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз»

3. ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб»

4. ЗУ «Про лікарські засоби»

5. ЗУ «Про донорство крові та її компоненти»

6. ЗУ «Про заборону репродуктивного клонування людини»

7.ЗУ «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини»

6. Ліцензування медичної діяльності( практики)

Відповідно до чинного законодавства України медична практика відноситься до видів господарської діяльності, які дозволено здійснювати лише за наявності ліцензії, яку видає Орган ліцензування. Органом ліцензування у сфері медичної діяльності є Міністерство охорони здоров'я України (далі скорочено - «МОЗ»).

Норми про ліцензування медичної практики як виду господарської діяльності закріплені в декількох нормативних актах чинного законодавства України, зокрема в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 р. № 2801-ХІІ (ст. 17), в Законі Україні «Про ліцензування певних видів господарської діяльност» від 01.06.2000 р. № 1775-III (ст. 9), Наказі МОЗ України від 02.02.2011 р. № 49.

Ліцензія на здійснення медичної практики - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на здійснення медичної практики за умови виконання ним кваліфікаційних, організаційних та інших спеціальних вимог, встановлених Ліцензійними умовами.

Ліцензійні умови - встановлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню.

Нові Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики були затверджені наказом МОЗ України від 02.02.2011 р. № 49, зареєстровані в Мін'юсті України 09.02.2011 р. за № 171/18909. Вони набрали чинності з 28 лютого 2011 р.

За здійснення підприємницької діяльності без ліцензії або з порушенням ліцензійних умов передбачена юридична відповідальність, зокрема, кримінальна (ст. 202 КК) і адміністративна (ст. 164 КпАП)

Ліцензія на медичну практику

Саме ліцензія є тим дозвільним документом, який надає право СПД здійснювати медичну практику, як вид господарської діяльності..