4 Іноземні інвестори.

iноземні інвестори - суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме:

юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;

фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності; іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;

інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України;

ЗАКОН УКРАЇНИ Про режим іноземного інвестування (ст.1 Іноземними інвесторами визнаються такі суб'єкти, що здійснюють інвестиційну діяльність на території України: юридичні особи, утворені за законодавством іншим, ніж законодавство України; іноземці та особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України; міжнародні урядові та неурядові організації; інші держави; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, визначені законом.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.390) Іноземні інвестори - особи, які провадять інвестиційну діяльність на території України (юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України; фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності; іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України).

5Режими. Обмеження режимів

Закон“Про режим іноземного інвестування” визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України.

Розділ I Закону визначає загальні положення щодо іноземного інвестування в Україну.

Статтею 1 визначаються терміни, що використовуються в Законі, такі як “іноземні інвестори”, “іноземні інвестиції”, “підприємство з іноземними інвестиціями”. Під останнім терміном слід розуміти підприємство (організацію) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого становить не менше 10 відсотків.

Стаття 2 Закону визначає види іноземних інвестицій, а стаття 3 форми здійснення таких інвестицій.

В Розділі II встановлюються державні гарантії захисту іноземних інвестицій. Статтею 7 встановлено, що для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України.

Стаття 8 Закону встановлює гарантії у разі зміни законодавства. Частиною 1 цієї статті передбачено наступне: якщо в подальшому спеціальним законодавством України про іноземні інвестиції будуть змінюватися гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в розділі II цього Закону, то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством на вимогу іноземного інвестора застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в цьому Законі.

Статтею 9 встановлюються гарантії щодо примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб. Цією статтею встановлено, що іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. При цьому державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій.

Стаття 10 Закону передбачає можливість відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду. В цій же статті говориться, що компенсація, що виплачується іноземному інвестору, повинна бути швидкою, адекватною і ефективною.

Статті 11 та 12 встановлюють гарантії в разі припинення інвестиційної діяльності та гарантії переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій.

Розділ III Закону присвячений державній реєстрації та контролю за здійсненням іноземних інвестицій. Статтею 13 передбачається, що державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями протягом трьох робочих днів після фактичного їх внесення у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів. При цьому незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Законом.

Розділ V регулює процедуру створення та особливості діяльності підприємств з іноземними інвестиціями. Статтею 17 Закону встановлено, що установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями повинні містити відомості, передбачені законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників).

Стаття 18 передбачає звільнення від обкладення митом іноземних інвестицій, які вносяться до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями іноземними інвесторами.

Стаття 20 Закону передбачає, що підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки відповідно до законодавства України.

Розділ V Закону встановлює особливості здійснення іноземних інвестицій на основі концесійних договорів, договорів про виробничу кооперацію, спільного виробництва та особливості інших видів спільної інвестиційної діяльності.

Розділ VI Закону стосується іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах. Статтею 25 встановлено, що специфіка регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах установлюється законодавством України про спеціальні (вільні) економічні зони.

Розділом VII визначається порядок розгляду спорів щодо іноземних інвестицій