
- •1. Сутність та зміст інформаційного права
- •1.1. Поняття інформаційного права
- •1.2. Об'єкт, предмет і метод інформаційного права
- •1.3. Місце інформаційного права в юридичній науці. Міжгалузевий зв'язок інформаційного права
- •1.4. Структура науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право"
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •2. Інформаційне законодавство України
- •2.1. Сутність інформаційного законодавства
- •2.2. Нормативні акти у сфері інформаційних відносин
- •До основоположних міжнародних актів в сфері інформації відносять:
- •Європейські нормативні акти в сфері інформації:
- •2.3. Проблеми розвитку та реформування інформаційного законодавства в період переходу до інформаційного суспільства
- •Контрольні питання:
- •3. Проблеми розвитку та реформування інформаційного законодавства в період переходу до інформаційного суспільства? Рекомендована література:
- •3. Інформація як об’єкт правового регулювання
- •3.1. Науково-технічний прогрес в інформаційній сфері
- •3.2. Поняття інформації та права на інформацію
- •3.3. Класифікація інформації
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •4. Інформаційні відносини
- •4.1. Поняття та види інформаційних відносин
- •4.2. Принципи, суб’єкти та об’єкти інформаційних відносин
- •4.3. Права та обов’язки суб’єктів інформаційних відносин
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •5. Право на інформацію. Право на науково-технічну інформацію
- •5.1. Сутність права на інформацію
- •5.2. Право власності на інформацію
- •5.3. Запит як засіб реалізації права на інформацію: загальна характеристика
- •5.4. Поняття, об’єкти, суб’єкти науково-технічної інформації та право власності на неї
- •5.5. Національна система науково-технічної інформації
- •Контрольні питання:
- •1. Сутність права на інформацію?
- •3. Запит як засіб реалізації права на інформацію: загальна характеристика?
- •Рекомендована література:
- •6. Інформаційна діяльність
- •6.1. Поняття інформаційної діяльності
- •6.2. Основні напрямки інформаційної діяльності
- •6.3. Класифікація інформаційної діяльності
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •7. Державна таємниця
- •7.1. Поняття і види інформації, яка може бути віднесена до державної таємниці
- •7.2. Порядок віднесення інформації до державної таємниці
- •7.3. Засекречування інформації
- •7.4. Охорона державної таємниці
- •7.5. Допуск та доступ громадян до відомостей, що становлять державну таємницю
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •8. Комерційна таємниця
- •8.1. Поняття, правова природа та ознаки комерційної таємниці
- •8.2. Права та обов’язки володільця прав на комерційну таємницю
- •8.3. Виникнення та припинення прав на комерційну таємницю
- •8.4. Захист прав на комерційну таємницю та відповідальність за порушення режиму комерційної таємниці
- •8.5. Співвідношення комерційної таємниці зі службовою таємницею, „ноу-хау” та торговим секретом
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •9. Відповідальність у сфері інформаційних правовідносин
- •9.1. Охорона та неприпустимість зловживання правом на інформацію
- •9.2. Сутність відповідальності за порушення законодавства про інформацію
- •9.3. Порядок оскарження протиправних дій у інформаційній сфері
- •9.4. Відповідальність за порушення права на доступ до інформації
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література:
- •Нормативні акти України
- •Міжнародно-правові акти Основоположні міжнародні акти в сфері інформації:
- •Європейські нормативні акти в сфері інформації:
- •Основна література
3.2. Поняття інформації та права на інформацію
Під інформацією розуміють документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі(Закон України „Про інформацію”). Інформація – це сукупність відомостей, знань і повідомлень про об’єкт, явища і процеси.
Всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.
Право на інформацію забезпечується:
- обов’язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення;
- створенням у державних органах спеціальних інформаційних служб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ до інформації;
- вільним доступом суб’єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством; створенням механізму здійснення права на інформацію;
- здійсненням державного контролю за додержанням законодавства про інформацію;
- встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
Джерелами інформації є носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.
Документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно -, відео -, фотоплівці або на іншому носієві.
Відносини, пов’язані з електронним документообігом, використанням електронних документів та електронно-цифрового підпису регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законами України “Про інформацію”, “Про захист інформації в інформаціно-телекомунікаційних системах”, “Про державну таємницю”, “Про телекомунікації”, “Про обов’язковий примірник документів”, “Про Національний архівний фонд та архівні установи”, „Про електронні документи та електронний документообіг”, „Про електронний цифровий підпис”, а також іншими нормативно-правовими актами.
Електронний документ — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Електронний підпис є обов’язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.