Зміст

1. Сутність та зміст інформаційного права

1.1. Поняття інформаційного права

1.2. Об'єкт, предмет і метод інформаційного права

1.3. Місце інформаційного права в юридичній науці. Міжгалузевий зв'язок інформаційного права

1.4. Структура науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право"

2. Інформаційне законодавство України

2.1. Сутність інформаційного законодавства

2.2. Нормативні акти у сфері інформаційних відносин

2.3. Проблеми розвитку та реформування інформаційного законодавства в період переходу до інформаційного суспільства

3. Інформація як об’єкт правового регулювання

3.1. Науково-технічний прогрес в інформаційній сфері

3.2. Поняття інформації та права на інформацію

3.3. Класифікація інформації

4. Інформаційні відносини

4.1. Поняття та види інформаційних відносин

4.2. Принципи, суб’єкти та об’єкти інформаційних відносин

4.3. Права та обов’язки суб’єктів інформаційних відносин

5. Право на інформацію. Право на науково-технічну інформацію

5.1. Сутність права на інформацію

5.2. Право власності на інформацію

5.3. Запит як засіб реалізації права на інформацію: загальна характеристика

5.4. Поняття, об’єкти, суб’єкти науково-технічної інформації та право власності на неї

5.5. Національна система науково-технічної інформації 

6. Інформаційна діяльність

6.1. Поняття інформаційної діяльності

6.2. Основні напрямки інформаційної діяльності

6.3. Класифікація інформаційної діяльності

7. Державна таємниця

7.1. Поняття і види інформації, яка може бути віднесена до державної таємниці

7.2. Порядок віднесення інформації до державної таємниці

7.3. Засекречування інформації

7.4. Охорона державної таємниці

7.5. Допуск та доступ громадян до відомостей, що становлять державну таємницю

8. Комерційна таємниця

8.1. Поняття, правова природа та ознаки комерційної таємниці

8.2. Права та обов’язки володільця прав на комерційну таємницю

8.3. Виникнення та припинення прав на комерційну таємницю

8.4. Захист прав на комерційну таємницю та відповідальність за порушення режиму комерційної таємниці

8.5. Співвідношення комерційної таємниці зі службовою таємницею, „ноу-хау” та торговим секретом

9. Відповідальність у сфері інформаційних правовідносин

9.1.Охорона та неприпустимість зловживання правом на інформацію

9.2.Сутність відповідальності за порушення законодавства про інформацію

9.3.Порядок оскарження протиправних дій у інформаційній сфері

9.4.Відповідальність за порушення права на доступ до інформації

Нормативні акти України

Міжнародно-правові акти

Основна література

1. Сутність та зміст інформаційного права

1.1. Поняття інформаційного права

Інформаційна сфера стала однією з самих гарячих сфер світового і суспільного життя, що зумовлено її взаємодією з усіма сферами сучасного соціуму, зростаючою значущістю інформаційної складової у житті й діяльності особи, суспільних організацій та держави. Все це є підставою і вагомими аргументами для виділення предмета і відносин, пов’язаних з інформацією та інформаційною діяльністю, в окрему самостійну галузь правового регулювання. Таким має стати інформаційне право — основа інформаційного суспільства. Необхідність прискорення формування нової самостійної галузі права зумовлена стрімко зростаючою значущістю процесів розвитку можливостей і суперечностей інформаційних технологій і потребою адаптувати їх інститутами держави і права, враховуючи національні інтереси.

В Україні проблемам інформаційного права приділяється недостатня увага. Стан наукового осмислення цієї проблематики можна охарактеризувати як мляву поточну дискусію. Серед її учасників є прибічники визначення інформаційного права як окремої галузі та противники, які вважають інформаційне право субінститутом права і складовою правової інформатики. Останні, дотримуючись традиційних уявлень щодо інформатики як діяльності з інформацією, не враховують сучасних реалій, пов’язаних з розвитком інфосфери та змістом інформаційної діяльності.

Категорія "інформаційне право" може розглядатися в кількох аспектах:

• як галузь суспільних відносин;

• як інституція в юридичній науці;

• як навчальна дисципліна¹.

Як галузь суспільних відносин інформаційне право може розглядатися у двох значеннях: об'єктивному і суб'єктивному. В об'єктивному інформаційне право — це врегульований нормативними актами комплекс суспільних відносин, об'єктом яких є інформація. А у суб'єктивному інформаційне право — це комплекс прав і обов'язків суб'єктів суспільних відносин щодо інформації.

Як інституція в юридичній науці інформаційне право — це відносно автономна інституція правової науки щодо дослідження проблем суспільних відносин, об'єктом яких є інформація.

Як навчальна дисципліна інформаційне право — це комплекс знань, що подаються для вивчення теорії і практики регулювання суспільних відносин, об'єктом яких є інформація.

На сьогодні «інформаційне право» як юристи-практики так і науковці визначають наступним чином:

інформаційне право – це сукупність правових норм, що регулює суспільні відносини, пов’язані з доступом особи до інформації, реалізацією цього конституційного права особи;

інформаційне право – це сукупність правових норм, що регулює суспільні відносини щодо засобів масової інформації, як друкованих, якими є періодичні друковані видання (преса) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем, так і аудіовізуальних, до яких належать: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо;

інформаційне право – це сукупність правових норм, що має регулювати суспільні відносини щодо захисту інформації, обігу у суспільстві комп’ютерних технологій (комп’ютерні програми, бази даних, автоматизовані системи та ін.)¹.

Інформаційне право - узагальнена та систематизована сукупність юридичних знань, ідей, теорій, що використовуються в процесі правового регулювання суспільних відносин, які складаються у сфері обігу інформації.