29.Причини соціальної диференціації суспільства.

Життєдіяльність суспільства, функціонування і взаємодія його різноманітних сфер – це і є суспільне або соціальне життя – невід’ємне і складове суспільного життя. За структурою, змістом соціальне життя складне, багатогранне і неоднорідне, як і саме життя суспільства.В певних умовах, під впливом різних факторів і проходить соціальне життя. Серед факторів, що впливають на соціальне життя є природні або космічні, біологічні,соціально-психологічні, історичні та ін. Все це означає об’єктивну обумовленість і складність соціального життя, його багатофакторність.Люди не тільки різних країн і континентів, а й всередині одного і того ж суспільства в одній і тій же ситуації ведуть себе по різному і оцінюють одну і ту ж поведінку далеко неоднакого і іноді протилежно. Це обумовлене тим, що люди формуються, живуть і розвиваються в межах певних і своєрідних культурних соціальних систем.Оцінюючи різні фактори,включаючи стаж, добробут, статус соціальний рівень та ін. соціологи ділять суспільство на групи об’єднуючи їх в класи.

30.Теорія соціальної стратифікації.Рівність і нерівність існують на всіх етапах людського суспільства навіть в найпростіших культурах, де фактично нема різниці за рівнем багатства або власності, є нерівність між людьми між людьми – чоловіками та жінками, молоддю та дорослими. Описуючи нерівність, соціологи говорять про існування соціальної стратифікації. Стратифікацію визначають як структурування нерівностей між різними соціальними спільностями, верствами, прошарками та групами людей. Суспільство можна розглядати як складові їх страт, верств, прошарків в повній ієрархії з найпривілейованішими верствами, станами на верхівці і менш привілейованими у підніжжі станової піраміди.Виділяють чотири основні системи стратифікації : рабство,касти,стани і класи. Теорії соціального статусу – складова частина концепції соціальної стратифікації, вони виступають базою концепції соціальної стратифікації. Багато соціологів єдині в міркуванні, що основа стратифікаційної структури – природна і соціальна нерівність людей.

31.Середні верстви та їх роль в постіндустріальному суспільстві.

Середній клас займає проміжкове положення між шарами ієрархії. Він характеризується рівнем доходів, соціальним статусом, рівнем освіченості, рівнем життя, фундаментальними цінностями. На основі різних чинників цей клас в свою чергу також диференційований за освітою,доходом, культурою та ін.. Середній клас грає важливу роль в суспільстві – чим він більше, тим надійніше нейтралізує граничні критичні ситуації.В основному, середній клас формується з висококваліфікованих, підготовлених людей. Середній клас – основа цивільного суспільства. Основна цінність у пізнанні того, що не можна збагатитися за допомогою якихось революційних заходів або механічних заходів.

32. Маргінальні верстви в структурі сучасного суспільства.

Социологи отмечают двойственность значения соціального статуса, подчёркивая, что каждый человек обладает определённым социальным статусом, в соответсвтии с которым и занимает определённое место в общественнной иерархии и одновременно совмещает в своїм лице несколько статусов,будучи, например , одновременно отоцом, мужем, мэром, членом политпартии и т.д. Но бывает, что статусы противоречат друг другу,появляется средний маргинальный статус. В современной социологии термином «маргинализация» обычно обозначают объективный процесс утраты индивидами своей идентификации с определёнными соцобщностями или изменение их общественного статуса, уровня доходов и т.д. Маргинализация - прямое следствие структурных изменений в экономике и падения жизненного уровня большинства населения. Маргинализация больше части общества во всех сферах жизни опасна для самого общества. Основными причинами, приводящими в маргинальную группу могут быть не только внешние факторы, но и внутренние: психологические отклонения поведения, пониженный уровень здоровья, разрыв трудовых связей. К маргиналам можно отнести освободишихся из мест заключения, бомжей, алкоголиков.