
- •Навчальне видання Охорона праці в комп’ютерних системах та мережах
- •58012, Чернівці, вул. Коцюбинського, 2
- •Охорона праці в комп’ютерних системах та мережах
- •Список використаних джерел та літератури
- •6.3. Проектування та прокладання комп’ютерних мереж
- •6.4. Охорона праці й техніка безпеки при проведенні досліджень за допомогою пк
- •6. Завдання для самоконтролю
- •6.1. Умови експлуатації розробленого програмного забезпечення
- •6.2. Умови експлуатації розробленого пристрою
- •5.4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •5.5. Вимоги безпеки в аварійних випадках
- •5.3. Вимоги безпеки під час експлуатації пк і кс
- •1. Система “Людина-Комп’ютер-Середовище”
- •1.1. Особливості функціонування комп’ютера
- •5.2. Вимоги безпеки перед роботою з пк і кс
- •Електромагнітні випромінювання
- •5. Основні положення інструкції по охороні праці для користувачів пк
- •5.1. Загальні вимоги безпеки
- •Електростатичні поля
- •4.6. Протипожежний захист
- •Монітори пк – генератори торсійних полів
- •4.5. Забезпечення електробезпеки
- •Робота з комп’ютером Notebook
- •4.4. Пристрої захисту від негативної дії електромагнітних випромінювань
- •1.2. Виробниче середовище та приміщення
- •Психофізіологічне розвантаження
- •Дихальна гімнастика
- •Виробничий мікроклімат
- •Комплекс вправ та самомасаж для очей
- •Комплекс вправ для зняття розумового та м’язового напруження
- •Іонний склад повітря
- •4.3. Заходи для підвищення працездатності користувачів вдт
- •Раціональне та профілактичне харчування
- •Забруднення повітря на робочих місцях
- •Виробничий шум і вібрація
- •4.2. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я
- •4 26 . Заходи захисту та збереження здоров’я й підвищення працездатності користувачів вдт
- •4.1. Інструктаж. Порядок проведення інструктажу
- •Виробниче освітлення
- •3.3. Вимоги до виробничих меблів на робочих місцях із вдт
- •1.3. Психофізіологічні особливості людини
- •3.2. Організація робочого місця людини-оператора
- •Фактори дії комп’ютера на людину
- •Синдром комп’ютерного стресу
- •3 36 . Робочий простір людини - оператора
- •3.1. Обладнання робочих місць
- •Працездатність операторів вдт
- •Принципи професійного відбору операторів вдт
- •2. Стан і проблеми комп’ютерної безпеки в країнах світу
- •2.1. Історія розвитку проблеми комп’ютерної безпеки в країнах світу
- •2.3. Вітчизняні нормативні документи щодо охорони праці користувачів вдт
- •2.2. Сучасний стан міжнародного досвіду стосовно розробки нормативних документів для користувачів вдт
Монітори пк – генератори торсійних полів
Відомо, що електромагнітне поле породжує торсійне поле. Відповідно, більшість електронних, електротехнічних і радіотехнічних пристроїв являються джерелами торсійних випромінювань, які негативно впливають на людину.
Монітори ПК, телевізори, безперечно, належать до вищезгаданих приборів і є потужними генераторами торсійних полів, оскільки є декілька складових, котрі створюють загальне ліве торсійне поле монітора ПК і телевізора.
Висока напруга ( 27 кВ), що подається на перший анод ЕПТ, здійснює поляризацію фізичного вакууму в такий спосіб, що приводить до виникнення лівого торсійного поля перед монітором і правого – за монітором. Іншими словами, монітор є генератором торсійного поля із симетричним торсійним випромінюванням у протилежні боки.
Система відхилення у ЕПТ, що забезпечує розгортку електронного промені по її екрану, є кільцевою структурою, тобто наявні організовані кільцеподібні електромагнітні процеси, які й роблять свій вклад у загальне торсійне поле монітора ПК. Крім того, сам електронний промінь можна представити як довгий циліндр, який також видає в обидва боки конусні ліві торсійні поля (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Форма торсійного поля
п
14
Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється, а також не допускається підключення цих провідників на щиті до одного контактного затискача.
Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути на менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.
У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п’яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.
ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з’єднань і електророзеток заводського виготовлення. Електромережі штепсельних з’єднань та електророзеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ слід виконувати за магістральною схемою, по 3-6 з’єднань або електророзеток в одному колі. Штепсельні з’єднання та електророзетки для напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з’єднань для напруги 127 В та 220 В. Окрім того, вони мають бути пофарбовані в колір, який візуально значно відрізняється від кольору штепсельних з’єднань, розрахованих на напругу 127 В і 220 В. Індивідуальні та групові штепсельні з’єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та Правил пожежної безпеки в Україні.
Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.
79
Отже, роблячи висновок, можна сказати, що на сьогодні, завдяки новим науковим результатам і розвитку нових технологій здійснюється прорив у галузі створення засобів персонального захисту, появилася реальна можливість забезпечувати біологічну безпеку людини і захищати її від шкідливого впливу зовнішнього середовища.