5.2. Вимоги безпеки перед роботою з пк і кс

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

2.1. Увімкнути систему кондиціонування повітря.

2.2. Перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Дисплей має стояти не на краю стола. Повернути дисплей так, щоб на нього було зручно дивитися – під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути нахиленим на 15–20° від вертикалі в сторону від оператора.

2.3. Оглянути загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з’єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення (чи занулення).

2.4. Щоденно перед початком роботи при вимкненій настільній видавничій системі прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Екран дисплея та захисний екран (при наявності) протирати ваткою, змоченою у спирті.

Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби для очищення поверхонь апаратних засобів настільної видавничої системи.

2.5. Відрегулювати освітленість робочого місця.

2.6. Відрегулювати та зафіксувати висоту сидіння стільця, зручний для оператора нахил його спинки, висоту підлокітників.

2.7. Приєднати до системного блока необхідну апаратуру. Всі кабелі, що з’єднують системний блок (процесор) з іншими пристроями, потрібно вставляти та виймати тільки при вимкненому комп’ютері.

2.8. Ввімкнути апаратуру комп’ютера вимикачами на корпусах у послідовності: стабілізатор напруги, дисплей, системний блок, принтер (якщо передбачається друкування).

2.9. Відрегулювати яскравість свічення екрана дисплея, мінімальний розмір точки свічення, фокусування, контрастність. Не варто робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювати очі.

85

психофізіологічні:

– фізичні перевантаження статичної (опорно-м’язова система) та динамічної (кисті рук) дії;

– нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження.

1.8. Для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат щодо їх захисних властивостей.

1.9. Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщеннях, де працюють ОКН, рекомендується підвищувати вологість повітря (в опалювальний сезон) за допомогою зволожувачів.

ОКН не рекомендується носити одяг із синтетичних матеріалів.

1.10. Сонячні бліки на робочому місці ОКН усуваються за допомогою регульованих жалюзей, що встановлені на вікнах.

1.11. Забороняється:

– самочинно змінювати орієнтацію робочого місця відносно вікон та світильників, що може призвести до появи прямого та відбитого блиску, порушення норм щодо розташування суміжних робочих місць;

– відключати захисні пристрої, проводити зміни в конструкції настільне видавничої системи, її апаратного забезпечення;

– самостійно здійснювати ремонт апаратури чи її технічне налагодження; такі види робіт виконують тільки спеціалісти з технічного обслуговування комп’ютерів;

– класти будь-які предмети, напої, бутерброди на апаратуру настільної видавничої системи;

– зберігати на робочому місці папір, дискети, інші носії інформації, запасні блоки, деталі тощо, якщо вони не використовуються при виконанні поточної роботи.

1.12. Зручна робоча поза ОКН забезпечується регулюванням висоти стільця та підставкою для ніг. Раціональною робочою позою може вважатися таке положення тіла, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані в горизонтальній площині, верхні частини рук – вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70-90°, зап’ястки зігнуті під кутом не більше ніж 20°, нахил голови – в межах 15–20°.

1

84

.13. Розташувати дисплей на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилась у центрі поля зору не ближче

ня з магнітних, оптичних та оптико-магнітних носіїв. Комп’ютер може отримувати інформацію і з комп’ютерної мережі.

Уведена в системний блок інформація впорядковується або опрацьовується відповідно до програми, яка визначає логічні кроки процесу опрацювання. Цей процес повністю автоматизований і здійснюється без зовнішнього впливу.

Пристроями виведення можуть бути дисплеї, друкувальні (принтер) та графопобудовуючі (плотер) пристрої. Інформація може також виводитись на магнітні або оптико-магнітні носії, які потім можуть використовуватись для введення інформації. Для зберігання програм та інформації застосовують в основному магнітні, оптико-магнітні та оптичні диски, які дають можливість довільного доступу до даних і забезпечують високу швидкодію.

У зв’язку з бурхливим розвитком комп’ютерної техніки щороку зростає спектр їх різновидів. За призначенням комп’ютери можна умовно поділити на:

– універсальні комп’ютери – власне ПК, що призначені як для індивідуальної роботи в домашніх умовах, так і для використання в системі вищої і середньої освіти. Основні вимоги таких комп’ютерів – надійність, достатня потужність. Користувачі – учні, студенти, різноробочі та ін.;

– професійні комп’ютери – робочі станції для роботи на виробництві, в офісах установ, які, як правило, об’єднані в локальну комп’ютерну мережу. Від “універсальних” відрізняються більш високими показниками за всіма параметрами – продуктивністю, функціональними можливостями, якістю зображення на дисплеї та ін. Користувачі – службовці, оператори ВДТ;

– сервери – потужні комп’ютери, призначені для збереження та розподілення інформації, а також є вузлами локальних і глобальних мереж, де виконують функції керування робочими станціями та ін. Користувачі – менеджери, адміністратори локальних комп’ютерних мереж, системні та прикладні програмісти для підтримки програмного забезпечення тощо;

– графічні станції – використовуються для роботи з графічними зображеннями, відео та анімацією. Володіють надзвичайно високими ресурсами за всіма основними параметрами.