Фактори дії комп’ютера на людину

Як показали результати численних наукових праць із використанням новітньої вимірювальної техніки світового і вітчизняного виробництва, монітор ПК є джерелом декількох видів полів та випромінювань (рис. 1.3), а саме:

• рентгенівського;

• ультрафіолетового (315-400 нм);

• видимого (400-700 нм);

• ближнього інфрачервоного (700-1050 нм);

• дальнього інфрачервоного (1050 нм -1 мм);

• КВЧ – ОВЧ - діапазонів (300 гГц – 300 мГц);

• ОВЧ – СЧ - діапазонів (300 МГц – 3 мГц);

• СЧ – ОНЧ - діапазонів (3 мГц – 3 кГц);

• ІНЧ – КНЧ - діапазонів (3 кГц – 3 Гц);

• електростатичного і торсійного полів.

Рис. 1.3. Види випромінювань ЕПТ монітора ПК

М

34

онітори ПК випромінюють електромагнітні поля в дуже широкому діапазоні. В радіодіапазоні ці поля одержуються в результаті роботи електронно-променевою трубкою моніторів ПК. Основними ж джерелами служать горизонтальні і вертикальні котушки, що сканують електронний промінь і працюють у діапазоні 15-35 кГц. На відстані 50 см від екрану переважна напруга електричних

Після введення в дію ДНАОП 0.00-1.31-99 (з 1 вересня 1999 року) забороняється використання для виробничих потреб нових відеотерміналів, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальних периферійних пристроїв, які підлягають обов’язковій сертифікації в Україні або в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров’я людей, без наявності виданого в установленому порядку або визнаного в Україні згідно з державною системою сертифікації УкрСЕПРО сертифіката, що засвідчує їхню відповідність обов’язковим вимогам.

Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої, вітчизняні та імпортні, що перебувають в експлуатації на час введення в дію ДНАОП 0.00-1.31-99 і не мають відповідного сертифіката, протягом двох років після дати введення в дію вказаного ДНАОП повинні пройти оцінку (експертизу) їх безпечності та нешкідливості для здоров’я людини, відповідності вимогам чинних в Україні стандартів, нормативно-правових актів про охорону праці в організаціях (лабораторіях), що мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці на проведення такої роботи. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99, у табл. 3.2 наведені вимоги до відеотерміналів.

Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання:

– напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ВДТ за електричною складовою не повинна перевищувати: у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц – 25 В/м, у діапазоні частот 2 - 400 кГц – 2,5 В/м;

– щільність магнітного потоку не повинна перевищувати: в діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц – 250 нТл, у діапазоні частот 2 - 400 кГц – 25 нТл;

– поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В;

– потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана та інших поверхонь ВДТ не повинна перевищувати 100 мкР/год.

Вимоги до клавіатури:

– наявність опорного пристрою, який дає змогу змінювати кут нахилу клавіатури в межах від 5° до 15° і виготовлений із матеріалу з великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;

– виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення;

59

Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру абетково-цифрових знаків і символів. Відстані від екрана до очей користувача залежно від розміру екрана ВДТ наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Відстані від екрана до очей користувача залежно від розміру екрана ВДТ

Розмір екрана по діагоналі	Відстань від екрана до очей, мм
35/38 см (14"/15") 43см(17") 48 см (19") 53(21")	600–700 700–800 800–900 900–1000

Розташування клавіатури на поверхні робочого столу повинно забезпечити її стійкість до хитання та можливість її переміщення та поворотів. Положення клавіатури та кут її нахилу повинні відповідати побажанням користувача. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5–10°. Якщо у конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то її треба розташовувати на відстані не менше як 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моторного поля (рис. 5.1). Допускається розміщувати клавіатуру на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу.

Робоче місце з ВДТ слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщується. Пюпітр повинен бути рухомим і встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача, що й відеотермінал. Тримач повинен бути достатньо стійким, щоб на документах, які на ньому знаходяться, можна було проводити дописування від руки чи невеликі виправлення. Для полегшення читання рекомендується використовувати прозору лінійку, що легко пересувається по рядках. Поверхня пюпітра має бути матовою для уникнення відбиття світла при малих розмірах документа.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення – виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрана ВДТ, зручність ручного керування пристроєм введення – виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900–1300 мм, по глибині 400–500 мм. Під принтери ударної дії потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.

п

58

олів складає від 1 до 10 В/м, а інтенсивність магнітного поля – від 0,1 до 1 мГц. Відеотермінали також є джерелами електричних і магнітних полів із частотою 50-60 Гц та їх гармонік.

Перші повідомлення щодо шкідливого впливу відеотерміналів, пов’язані із хворобами шкіри обличчя, зафіксовані в Норвегії, Швеції та Великобританії. У подальшому дослідження даної проблеми виявили, що можна понизити електростатичний потенціал шляхом заземлення, встановлення екрана з металевої сітки або ж підвищення вологості повітря до 50 %.

До сьогоднішнього дня проводяться подальші дослідження шкідливої дії ПК на організм і мозок людини, результати яких використовуються для розроблення нових технологій виготовлення комп’ютерної техніки та ВДТ і забезпечення збереження здоров’я людини, що працює з ними. Деякі останні дослідження пов’язані з дією на кору великих півкуль допустимих доз електромагнітного опромінення й інформаційною торсійною компонентою, що його супроводжує, котрі призводять до психологічного дисбалансу, в тому числі й до зміни умовно-рефлекторній діяльності, реакцій поведінки, стану короткочасної й довгочасної пам’яті, біоелектричної активності різних структур мозку.

Крім того, нерухлива навантажена поза оператора, протягом роботи з терміналом, зумовлює втому і виникнення болі в спинному мозку, шиї, ключицях, а інтенсивна робота з клавіатурою викликає болісні відчуття в ліктях, зап’ястях, у кистях і пальцях рук.

Діяльність оператора передбачає візуальне сприйняття відображеної на екрані монітора інформації, тому значне навантаження отримує зоровий апарат. Факторами, що найбільш сильно впливають на зір, вважають:

1. Недосконалість способів створення зображення на екрані монітора. Ця група факторів включає:

– неоптимальні параметри схем розгортки електронного променя ЕПТ;

– несумісність параметрів монітора і графічного адаптера;

– недостатньо високе розрішення монітора, фокусування, неможливість зведення променів і низький рівень інших його технічних характеристик;

– надлишкова або недостатня яркість зображення;

– торсійна компонента електромагнітного опромінення.

2. Непродумана організація робочого місця, котра є наслідком:

– наявності блимання на передній панелі екрана;

35

– відсутність необхідного рівня освітленості робочих місць;

– не дотримання відстані від очей оператора до екрана монітора.

Окрім вищезгаданих факторів, робота комп’ютера супроводжується акустичними шумами, включаючи ультразвук.

Таким чином, особливу гостроту набуває проблема захисту і створення комфортних умов існування людини в професійній діяльності й побутовому середовищі, пошук шляхів попередження втрати професійної належності.