Виробниче освітлення

Робота користувачів комп’ютерів характеризується значним напруженням зорового аналізатора, тому винятково важливе значення має забезпечення раціонального освітлення робочих місць. Зоровий дискомфорт може бути викликаний:

– неправильною орієнтацією робочого місця відносно світлових отворів (вікон);

– неадекватними світловими характеристиками світильників (та/або) неправильним їх просторовим розташуванням відносно робочих місць;

– засліплюючою дією яскравих предметів, що знаходяться в полі зору користувача (пряма блискість);

– дзеркальним відбиттям на екрані предметів із високою яскравістю, що знаходяться за спиною користувача (відбита блискість);

– неправильним розподілом яскравості в полі зору користувача;

– засвіченням екрана прямим чи розсіяним світлом світильників або небосхилу через світлові отвори.

Д

27

ля забезпечення максимально комфортних умов зорової роботи вагому роль відіграє оптимізація кількісних та якісних пока-

зників освітлення. Однак ці показники суттєво залежать від специфіки використання ВДТ.

Важливо також забезпечити однакові рівні освітленості екрана, клавіатури та документа (паперового носія інформації). Досліджено, що при інтенсивній зоровій роботі з документом та ВДТ, зокрема при комп’ютерному наборі даних користувач до 20 тис. разів за зміну переводить погляд із документа на клавіатуру та екран. При неоднаковій освітленості цих трьох об’єктів переведення погляду у користувача викликає неминучу переадаптацію зорового аналізатора. Тому інтенсивність освітлення поверхні, де знаходиться документ і клавіатура, не повинна перевищувати яскравості екрана ВДТ. Нормований рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документа: 300–500 лк.

Несприятливий вплив на зорову роботу користувача ВДТ може здійснювати дзеркальне відбиття на екрані яскравих елементів неправильно розташованих світильників або ділянок стелі чи вікна, на які падають сонячні промені. Такі дзеркальні відбиття при відносно невеликій яскравості екрана ВДТ можуть викликати практично повну втрату контрасту зображення.

Розрахуємо, наприклад, втрату відносного контрасту К зображення на екрані ВДТ з яскравістю фону В_Ф=10 кд/м² та яскравістю знаків В_ЗН=100 кд/м² при накладанні на нього відбиття з яскравістю В_ВІД=500 кд/м².

Контраст знаків без впливу дзеркального відбиття складає:

Контраст знаків на екрані при накладанні дзеркального відбиття дорівнює:

Як видно з наведеного прикладу, контраст знаків на екрані при накладанні дзеркального відбиття зменшився більш ніж у 50 разів.

Ліквідувати контрастопонижуючий вплив дзеркального відбиття на екрані та засвітлень, що викликані високими рівнями розсіяного світла, шляхом підвищення яскравості знаків недоцільно, оскільки при цьому погіршується помітність літер і цифр у наслідок виникнення “розмитості” (нечіткості) їх контурів.

28

Рис. 3.5. Основні принципи конструювання робочого стільця: 1 – відстань від стола до сидіння, що відповідає висоті розміщення ліктів; 2 – простір під столом для розміщення ніг; 3 – простір між стегном та поверхнею сидіння для виключення стиснення тканин; 4 – заокруглений край, що виключає локальний тиск на нижню поверхню стегон; 5 – простір позаду колінних суглобів, який дозволяє повністю використовувати глибину крісла; б – простір позаду куприка, що дозволяє повністю використовувати глибину крісла; 7 – профіль спинки та висота її розміщення, що відповідає кривизні поперекової області; 8 – лопатки, які повинні бути вище спинки стільця

Робочий стіл для ВДТ, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм і глибиною не менше 400 мм, із можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні – в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. Застосування підставки для ніг тими, в кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози, є обов’язковим.

Конструкція робочого стільця має забезпечувати підтримання раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози. Тому стілець повинен бути підйомно-поворотним і регулюватися по висоті та кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння, висоті підлокітників.

Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію. Зусилля при цьому не повинні перевищувати 20 Н. Хід ступінчастого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових – 2-5°.

Ш

65

ирина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-

Важливий момент в організації робочого місця – визначення виробничої площі. Необхідність в цьому трактується тим, щоб ця площа дозволяла з найменьшими зусиллями енергії безпечно і продуктивно вести трудовий процес, тобто відповідала нормам технологічного проектування (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Планування робочого місця, коли робочі столи розташовуються один за одним: 1 – робочий стіл; 2 – шафа для збереження документації; 3 – стілець; 4 – стіна; 5 – виробнича площа робочого місця (заштрихована пунктиром)

Розмір загальної виробничої площі S конкретного робочого місця можна визначити за формулою: , де а – довжина шафи; б – відстань між шафою і столом; в – довжина стола; г – відстань від стола до стіни; д – ширина стола; е – відстань між столами.