4.3. Заходи для підвищення працездатності користувачів вдт

Ч

71

исленні дослідження показали, що комплекси нескладних фізичних вправ, які щоденно виконуються в процесі роботи,

а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за даною професією. Періодичність оглядів, склад комісії лікарів, що бере участь в оглядах, перелік лабораторних та функціональних досліджень, які повинні бути проведені у процесі огляду визначені з урахуванням конкретних несприятливих виробничих факторів і особливостей трудового процесу.

Для осіб, які працюють за ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, періодичні медичні огляди мають проводитись раз на два роки комісією у складі терапевта, невропатолога та офтальмолога. Окрім того, жінки, що працюють за таким обладнанням, обов’язково оглядаються лікарем акушером-гінекологом один раз на два роки. Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98, жінки з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми до виконання всіх робіт, пов’язаних із використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, не допускаються.

Раціональне та профілактичне харчування

Відомо, що здоров’я людини, її працездатність, активне розумове та фізичне довголіття вагомо залежить від правильного харчування. Воно повинно бути організовано так, щоб забезпечувати нормальний розвиток і злагоджену роботу всього організму. Для цього раціон харчування має бути збалансованим як за кількісними, так і за якісними показниками залежно від потреб людини, які великою мірою визначаються характером виконуваної роботи. Трудова діяльність користувачів ВДТ характеризується малими енергетичними витратами на фоні значного розумового та нервово-емоційного напруження. З огляду на це, їх їжа повинна бути калорійно обмеженою, однак якісною та повноцінною.

Харчування користувачів ВДТ має бути не лише раціональним, з й профілактичним. Основу профілактичного харчування складають продукти, багаті вітамінами А, В₁, В₂ та В₁₂, які мають винятково важливе значення для нормального функціонування зорового аналізатора. Вітамін А (ретинол) необхідний для утворення в сітківці світлочутливої речовини. Ретинол є лише в тваринних продуктах, а його провітамін (каротин) у рослинах. При нестачі вітаміну А в їжі знижується адаптаційні властивості ока, згодом розвивається “куряча сліпота”, стає запальною і мутніє рогівка ока. Найбагатшим джерелом вітаміну А є печінка тварин, вершкове масло, жовтки яєць, молочний жир.

В

70

зелених і оранжевих частинах рослин є каротин, який перетворюється в організмі у вітамін А. Особливо багаті на каротин

негативних іонів; установок штучного зволоження; кондиціонерів; примусової вентиляції (провітрювання, системи загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції, пристрої місцевої вентиляції); захисних екранів, що заземлені.

Забруднення повітря на робочих місцях

Чимало досліджень присвячено визначенню хімічного складу повітря на робочих місцях операторів ВДТ. Багатьма дослідниками відзначено, що до кінця робочого дня в повітря робочої зони різко зростала концентрація СО₂, яка сягала від 0,12–0,13 до 0,19% (в атмосферному повітрі СО₂ міститься 0,03%).

У Німеччині опубліковані дані про те, що на робочих місцях операторів ВДТ виявлені діоксин та фуран, які викликають ракові захворювання. Як виявилось, ці шкідливі для здоров’я сполуки входили на правах так званих полібромованих протипожежних речовин до складу пластмас, з яких виготовляли електронні плати та корпуси дисплеїв.

В інших дослідженнях було виявлено, що концентрації поліхромованих біфенілів (ПХБ) у приміщеннях (офісах) із ВДТ у кілька разів перевищували значення ПХБ для приміщень без ВДТ. Дослідники припускають, що ПХБ можуть виділятись конденсаторами та трансформаторами ВДТ. Важливо підкреслити, що концентрації вищезазначених речовин лише в рідкісних випадках перевищували гранично допустимі концентрації (ГДК). Водночас у більшості досліджень серед речовин, в яких було виявлено перевищення ГДК у повітрі біля робочих місць вз ВДТ, найчастіше називались озон, оксиди азоту, пил.

Особливу небезпеку щодо впливу на здоров’я являє підвищена концентрація озону – високотоксичного подразнюючого газу. З цієї причини він був внесений у список речовин, максимальні значення концентрації яких на робочих місцях обмежені та строго визначені. Надзвичайна небезпека озону для здоров’я людини пов’язана з тим, що він належить до так званих радіомиметичних речовин – хімічних сполук, що викликають у живих організмах зміни, схожі з тими, які виникають після дії іонізуючого випромінювання. Тому озон вважається не лише подразнюючою, а й канцерогенною речовиною.

П

23

очаткові ознаки впливу озону можна визначити суб’єктивно. Так, його можна виявити за запахом або за сухістю

та подразненням слизових оболонок. При більших концентраціях появляються головні болі, недомагання.

Основними джерелами озону на комп’ютеризованих місцях є електронно-променева трубка (ЕПТ) ВДТ і лазерні принтери. З огляду на це, необхідно виключати ВДТ у випадках, коли він не використовується, а лазерний принтер бажано розташувати подалі від робочого місця оператора. Однак це додаткові заходи, основним же заходом щодо запобігання несприятливого впливу озону та інших шкідливих речовин на здоров’я операторів є забезпечення функціонування припливно-витяжної вентиляції.

Для того щоб шкідливі речовини не проникали із сусідніх приміщень у приміщеннях з ВДТ, необхідно створити деякий надлишковий тиск. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, в повітрі робочої зони вміст озону не повинен перевищувати 0,03 мг/м³; вміст оксидів азоту – 5 мг/м³; вміст пилу – 4 мг/м³.