Дихальна гімнастика

Вправа 1. В.п. – ноги на ширині плечей.

а) Руки вверх – в боки, потягнутися, зробити глибокий вдих.

б) Видих. Темп повільний. (Повторити 4–5 разів).

Вправа 2. В.п. – стоячи, ноги разом, руки на поясі.

а) Звести лікті вперед, здавлюючи грудну клітку, і зробити повний видих.

б) Відвести лікті назад, прогнутися, зробити глибокий вдих. Темп повільний. (Повторити 4–6 разів).

с

74

уміжне приміщення (лаборантську) площею не менше 18 м² з двома виходами: в учбове приміщення та в коридор (на сходову клітку).

При приміщеннях із ВДТ мають бути обладнані приміщення для відпочинку під час роботи, приймання їжі, психологічного розвантаження та інші побутові приміщення. Всі ці приміщення повинні відповідати СНиП 2.09.04-87 “Административные и бытовые здания”. В приміщенні (кімнаті) психологічного розвантаження слід передбачити встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, місця для занять фізичною культурою, аптечки першої медичної допомоги.

Кольорове оформлення виробничого приміщення з урахуванням вимог технічної естетики сприяє підвищенню ефективності, безпеки та поліпшенню умов праці. Правильно підібране фарбування стелі, стін, обладнання допомагає забезпечити сприятливе зорове їх сприйняття, підвищує трудову активність, сприяє підтриманню у виробничому приміщенні чистоти.

При виборі кольорових тонів для фарбування виробничих приміщень та обладнання необхідно враховувати естетичні та психологічні особливості та характер роботи. Так, вишукані кольорові поєднання яскравих тонів на великих площинах на перший погляд видаються привабливими. Коли ж у таких умовах необхідно виконувати напружену роботу протягом цілої виробничої зміни, то такі кольорові поєднання часто виявляються втомливими для сприйняття. Тому для таких умов роботи більш сприятливі спокійні однотонні кольорові тони. Кольорові тони залежно від відтінку поділяють на теплі й холодні. Використовуючи холодні чи теплі кольорові тони, можна “підвищити чи понизити” сприйняття температури повітря в приміщенні. Подібним способом за допомогою “холодних” тонів можна понизити нервове напруження; за допомогою насичених “теплих” тонів – втомлюваність від монотонії; за допомогою зелених тонів – знизити вплив шуму.

Виробничий мікроклімат

П

19

ід виробничим мікрокліматом розуміють стан повітряного середовища виробничого приміщення, який визначається температурою, відносною вологістю, рухом повітря та тепловим випромінюванням нагрітих поверхонь, що в сукупності впливають

на тепловий стан організму людини, що перебуває в тісній взаємодії з виробничим середовищем.

Кількість тепла, що утворюється в організмі, залежить від фізичного навантаження працівника, а рівень тепловіддачі – від мікрокліматичних умов виробничого приміщення. Оскільки робота за комп’ютером характеризується малими фізичними навантаженнями, то цей вид діяльності належить до категорії легких робіт за критерієм енерговитрат організму (ГОСТ 12.1.005-88). Для того, щоб фізіологічні процеси в організмі людини відбувалися нормально, теплова енергія, яка виділяється під час роботи організмом, повинна повністю відводитись у навколишнє середовище. Порушення теплового балансу може призвести до перегрівання або ж переохолодження організму людини і, зрештою, – до захворювання.

Віддача тепла організмом людини здійснюється, в основному, за рахунок випромінювання і випаровування вологи з поверхні шкіри. Чим нижча температура повітря і швидкість його руху, тим більше тепла віддається випромінюванням. При високій температурі значна частина тепла втрачається випаровуванням поту.

Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випаровуванням. Через високу вологість випаровування погіршується, й віддача тепла зменшується. Зниження вологості поліпшує процес тепловіддачі випаровуванням. Однак надто низька вологість викликає висихання слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами.

Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаровуванням. Різкі коливання температури в приміщенні, яке продувається холодним повітрям (перетягом), значно порушують терморегуляцію організму і можуть викликати простудні захворювання.

Отже, для нормального теплового самопочуття людини важливо забезпечити певне співвідношення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, тобто певні мікрокліматичні умови. Такі умови визначаються, в основному, категорією роботи, що виконується, та періодом року і можуть бути оптимальними та допустимими.

П

20

ід оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють таке співвідношення його параметрів, при якому в умовах тривалої та систематичної дії на людину створюються комфортні теплові відчуття та відбувається збереження нормального теплового

Варіант 3

В.п. – основна стійка.

1. Максимальне напруження м’язів ніг знизу вверх і розслаблення. (Повторити 3 рази).

2. Максимальне напруження м’язів рук (від кистей рук до м’язів плечового пояса та спини) – розслаблення. (3 рази).

3. Масаж чола протягом 1 хв. Легке погладжування чола, його області над бровами в напрямку до скронь.

Варіант 4

1. Нахиляння головою наліво-направо (темп швидкий).

2. Нахиляння головою вперед-назад (темп помірний).

3. Обертання головою з максимальним розслабленням м’язів шиї. Голова “котиться” по тулубу спочатку в лівий, а потім у правий бік (дуже повільно). Не більше 2 разів.

4. Самомасаж шиї й потилиці протягом 1 хв. Погладжувати потилицю і шию в напрямку до тулуба.