- •Навчальне видання Охорона праці в комп’ютерних системах та мережах
- •58012, Чернівці, вул. Коцюбинського, 2
- •Охорона праці в комп’ютерних системах та мережах
- •Список використаних джерел та літератури
- •6.3. Проектування та прокладання комп’ютерних мереж
- •6.4. Охорона праці й техніка безпеки при проведенні досліджень за допомогою пк
- •6. Завдання для самоконтролю
- •6.1. Умови експлуатації розробленого програмного забезпечення
- •6.2. Умови експлуатації розробленого пристрою
- •5.4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •5.5. Вимоги безпеки в аварійних випадках
- •5.3. Вимоги безпеки під час експлуатації пк і кс
- •1. Система “Людина-Комп’ютер-Середовище”
- •1.1. Особливості функціонування комп’ютера
- •5.2. Вимоги безпеки перед роботою з пк і кс
- •Електромагнітні випромінювання
- •5. Основні положення інструкції по охороні праці для користувачів пк
- •5.1. Загальні вимоги безпеки
- •Електростатичні поля
- •4.6. Протипожежний захист
- •Монітори пк – генератори торсійних полів
- •4.5. Забезпечення електробезпеки
- •Робота з комп’ютером Notebook
- •4.4. Пристрої захисту від негативної дії електромагнітних випромінювань
- •1.2. Виробниче середовище та приміщення
- •Психофізіологічне розвантаження
- •Дихальна гімнастика
- •Виробничий мікроклімат
- •Комплекс вправ та самомасаж для очей
- •Комплекс вправ для зняття розумового та м’язового напруження
- •Іонний склад повітря
- •4.3. Заходи для підвищення працездатності користувачів вдт
- •Раціональне та профілактичне харчування
- •Забруднення повітря на робочих місцях
- •Виробничий шум і вібрація
- •4.2. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я
- •4 26 . Заходи захисту та збереження здоров’я й підвищення працездатності користувачів вдт
- •4.1. Інструктаж. Порядок проведення інструктажу
- •Виробниче освітлення
- •3.3. Вимоги до виробничих меблів на робочих місцях із вдт
- •1.3. Психофізіологічні особливості людини
- •3.2. Організація робочого місця людини-оператора
- •Фактори дії комп’ютера на людину
- •Синдром комп’ютерного стресу
- •3 36 . Робочий простір людини - оператора
- •3.1. Обладнання робочих місць
- •Працездатність операторів вдт
- •Принципи професійного відбору операторів вдт
- •2. Стан і проблеми комп’ютерної безпеки в країнах світу
- •2.1. Історія розвитку проблеми комп’ютерної безпеки в країнах світу
- •2.3. Вітчизняні нормативні документи щодо охорони праці користувачів вдт
- •2.2. Сучасний стан міжнародного досвіду стосовно розробки нормативних документів для користувачів вдт
Психофізіологічне розвантаження
Психофізіологічне розвантаження працівників, що виконують роботи із застосуванням ВДТ, повинно проводитись у спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психофізіологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або наприкінці робочого дня.
Під час проведення психофізіологічного розвантаження рекомендується включати деякі елементи методу аутогенного тренування. Цей метод базується на свідомому застосуванні комплексу взаємозв’язаних заходів психічного саморегулювання й нескладних фізичних вправ і зі словесним самонавіюванням; головна увага при цьому приділяється набуванню та закріпленню навичок м’язового розслаблення (релаксації).
У сеансі, що рекомендується, виділяються 3 періоди, які відповідають фазам відновлювального процесу.
1-й період – відволікання працівників від виробничого середовища. Він відповідає фазі залишкового збудження. В цей період звучить повільна мелодійна музика, спів пташок. Неабияке значення має кольорове оформлення та інтер’єр кімнати психофізіологічного розвантаження. Прийнявши зручну позу, працівники адаптуються й психологічно готуються до наступних періодів.
2-й період – заспокійливий – відповідає фазі відновлювального гальмування. Для цього періоду пропонується перегляд слайдів із зображенням квітучого лугу, березового гаю, гладкої поверхні ставка і т.п. Через навушники транслюється спокійна музика, на її фоні промовляються заспокійливі формули аутогенного тренування.
3-й період – активізація – відповідає фазі підвищеного збудження. Застосовуються заходи збуджуючого характеру: червоне світло змінної яскравості, бадьора музика, мобілізуючі формули аутогенного тренування.
На початку цього періоду світло вимкнене, потім на екрані з’являється червона пляма, розміри і яскравість якої поступово збільшуються. В кінці періоду звучить бадьора музика.
75
4. Встати і поставити ноги нарізно на ширину плечей, дивитися перед собою. Подивитися на правий носок ноги, вверх-направо, повернутися у вихідне положення. Амплітуда рухів очей максимальна, голову тримати прямо, дихання не затримувати.
Варіант 3 (тривалість 2 хв.).
1. Дивитися прямо перед собою протягом 2-3 с, потім опустити очі вниз, затримати їх в такому положенні протягом 3-4 с. Вправу виконувати протягом 30 с.
2. Підняти очі вверх, опустити їх вниз, відвести очі вправо, відвести очі вліво. (Повторити 3-4 рази. Тривалість 8 с).
3. Підняти очі вверх, зробити ними кругові рухи за годинниковою стрілкою, потім – проти годинникової стрілки. (Повторити 3-4 рази. Тривалість 15 с).
4. Міцно заплющити очі на 3-5 с, потім їх розплющити на 3-5 с. (Повторити 4-5 разів. Тривалість 30– 50 с).
Легкий самомасаж заплющених повік і шкіри навколо очей проводять чистими руками так: у напрямку від зовнішнього кута очей до внутрішнього по нижньому краю очної западини (орбіти) роблять погладжування кінцевою фалангою другого пальця в напрямку вверх до перенісся і брови. Потім роблять розтирання верхньої частини кругового м’яза ока – перший палець рухається під бровою, другий – над бровою; і круговими рухами кінцевих фаланг роблять розтирання у напрямку до скронь. Після розтирання проводять ніжні постукування подушечками кінців пальців по краях орбіти – від скронь по нижньому краю і від перенісся по верхньому краю до скронь.