4.4. Пристрої захисту від негативної дії електромагнітних випромінювань

У світі, в тому числі й Україні та Росії, успішно розробляються пристрої захисту від шкідливих випромінювань моніторів ПК. На привеликий жаль, такі пристрої ще не є легко доступними для рядовим користувачів.

У США є в продажу G-33 – Electronic smog buster – діелектричний резонатор, що зменьшує шкідливе випромінювання, яке виробляє нормальні електромагнітні випромінення відеодисплеїв, екранів телевізорів. G-33 не використовує ні електричні, ні магнітні поля. Його дія ґрунтується на енергії другого виду, яка може бути виміряна біологічними методами, хімічними, фотографічними. Автор пристрою не запатентував свій винахід, щоб не розкрити його сутність. Імовірно, реальна причина полягає в неможливості описати механізм дії G-33 без використання теорії торсійних полів, механізмів формування статичних формових торсійних полів.

Предметом винаходу у Франції є пристрій, призначений для захисту від електромагнітних випромінювань моніторів комп’ютерів, сотових і безпровідних телефонів, телевізорів і т.п. Пристрій складається з подвійних трубок, заповнених рідиною, кінці яких закриті стальними шариками. Трубки прикріпляються на загальній опорі. Пристрій розташовується на корпусі монітора, в горизонтальному положенні й забезпечує захист у радіусі 35-50 см.

Захисні прибори використовуються за захисту живих організмів від негативних енергетичних полів й очищення продуктів харчування від токсинів, в тому числі від нітратів, нітритів, солей важких металій і т.п. на території України і Росії. Науковцями, спільними науковими проектами України та Росії за останні роки було розроблено ряд захисних пристроїв від впливу шкідливих випромінювань техніки (табл. 4.1).

76

За результатами досліджень виявлено, що найбільше випромінювання йде від користувача портативного ПК вправо. Тому сидіти поряд із користувачем портативного ПК не рекомендується, краще вибрати місце позаду нього.

Отже, враховуючи сучасні результати досліджень негативного впливу електромагнітних випромінювань комп’ютерів Notebook, категорично не рекомендується тримати їх на колінах. Експлуатація ПК у такому положенні впливає на гормональний статус користувача та понижує адаптаційні можливості його організму.

1.2. Виробниче середовище та приміщення

Вагомий вплив на працездатність і здоров’я користувачів комп’ютерів робить виробниче середовище, яке у виробничих приміщеннях (офісах), в основному, визначається мікрокліматом, освітленням, наявністю шкідливих речовин у повітрі, рівнем шуму та випромінювання.

Під виробничим приміщенням розуміють замкнутий простір у спеціально призначених будівлях і спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей. Виробничі приміщення для роботи з ВДТ повинні відповідати СНиП 2.09.02-85 “Производственные здания”, СНиП 2.01.02-85 “Противопожарные нормы” та ряду інших нормативних документів.

Враховуючи специфіку зорової роботи з ВДТ, найбільш придатні приміщення з одностороннім розташуванням вікон, причому бажано, щоб площа заскління не перевищувала 25-50%. Найкраще, коли вікна зорієнтовані на північ чи північний схід. Це дасть змогу усунути небажану засліплюючу дію сонячних променів. Вікна необхідно обладнати регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні позирки). Щоб виключити попадання відбитих відблисків в очі користувачів, поверхні в приміщенні повинні мати матову чи напівматову фактуру. Коефіцієнт відбиття має становити: для стелі – 0,7-0,8; стін – 0,5-0,6; підлоги – 0,3-0,5; інших поверхонь – 0,4-0,5.

В

17

имоги стосовно виробничих приміщень, в яких встановлені ВДТ ПК, подані в ДНАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98. Відповідно до цих нормативних документів, неприпустиме розташування приміщень, призначених для роботи з ВДТ, у підвалах і цокольних поверхах. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати ан-

тистатичні властивості. У приміщеннях із ВДТ найкращим вважається покриття підлоги антистатичним лінолеумом. Наявність останнього полегшує також проведення обов’яз­кового щоденного вологого прибирання.

Внутрішнє оздоблення приміщень із ВДТ здійснюється матеріалами, які не виділяють у повітря шкідливих, хімічних речовин і дозволені органами та установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Для забезпечення нормованих значень мікроклімату, вмісту шкідливих речовин, іонного складу повітря приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією. Визначити об’єм повітря, що необхідно подати в приміщення з ВДТ, можна за такими співвідношеннями:

– при об’ємі приміщення до 20 м³ на одного працюючого, на кожного працівника необхідно подавати не менше 30 м³/год;

– при об’ємі приміщення 20 - 40 м³ на одного працюючого – не менше 20 м³/год;

– при об’ємі приміщення більше 40 м³ на одного працюючого, наявності вікон і відсутності виділень шкідливих речовин допускається природна вентиляція приміщення.

Виробничі приміщення для роботи з ВДТ не повинні межувати з приміщеннями, в яких рівень шуму й вібрації перевищують допустимі значення. Окрім того, неприпустиме розташування вибухопожежо-небезпечних приміщень, а також виробництв із мокрими технологічними процесами поряд із приміщеннями, де розташовуються ПК, а також над такими приміщеннями або під ними.

Р

18

обочі місця з ВДТ повинні, як правило, розміщуватися в окремих приміщеннях. У випадку розміщення робочих місць у приміщеннях із джерелами шкідливих виробничих факторів вони повинні розташовуватися в ізольованих кабінах, обладнаних повітрообміном. Стіни кабіни необхідно виконати з негорючих матеріалів, для чого можна використати скло та металеві конструкції. Обов’язковий елемент кабіни – оглядове вікно (вікна), висота якого має бути не менше 1,5 м, а відстань від підлоги не більше 0,8 м. Площа, на якій розташовується одне робоче місце з ВДТ, повинна становити не менше ніж 6,0 м², а об’єм приміщення – не менше ніж 20 м³. Приміщення комп’ютерних класів (залів), в яких проводиться навчання з використанням ВДТ, повинні мати

Вправа 3. В.п. – стоячи, ноги разом, руки вниз (основна стійка).

а) Зробити повний круг правою рукою. Глибокий вдих. (Повторити 4–5 разів).

б) Круг лівою рукою. Повний видих. (Повторити 3–4 рази).