
- •Мова і професія. Основні вимоги до мовлення.
- •2.Стилі мови. Офіційно-діловий стиль.
- •3.Ділова українська мова. Літературна мова та її норми.
- •4. Що таке мова? Основні функції мови. Поняття «державна мова»
- •5. Текст як головний реквізит документа. Вимоги до тексту та інформації
- •Форми проведення дискусії. Культура мовлення під час дискусії.
- •Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні
- •9.Терміни,виробничо-професійні та науково-технічні професіоналізми в діловому мовленні.
- •10.Етика ділового спілкування.Доповідь,підготовка до виступу з доповіддю.
- •11.Фразеологізми в діловому мовленні
- •Складноскорочені слова,абревіатури та їх графічне скорочення
- •13. Діловий етикет.Ділова та службова бесіди.
- •14. Документ.Класифікація документів.
- •15. Культура телефонного діалогу
- •16. Особливості використання займенників в діловому мовленні
- •Вживання особових займенників у документах
- •17. Особливості використання граматичних форм іменників в діловому мовленні(правопис прізвищ та імен по-батькові)
- •18. Особливості використання числівників в діловому мовленні
- •19. Реквізит як елемент документу. Склад реквізитів документів.
- •20. Багатозначні слова і контекст.Синоніми в діловому мовленні.
- •21. Омоніми і пароніми в діловому мовленні.
- •22.Ступені порівняння прикметників.Їх розради за значенням.Особливості використання в діловому мовленні.
- •23.Довідково-інформаційні документи(звіт,протокол)
- •24.Вимоги щодо складання та оформлення документів особового складу(автобіографія,заява,характеристика)
- •25.Ділове листування.Види листів.Вимоги до оформлення.
- •26.Резюме.Правила оформлення.
- •27.Розпорядчі документи(наказ,вказівка,розпорядження)
- •28.Документи з господарсько-договірної діяльності.Вимоги до їх складання та оформлення(договір,види договорів)
- •29.Обліково-фінансові документи. Вимоги до їх оформлення(накладна,відомість,акт)
- •30.Організаційні документи(положення,статут,інструкція,правила).Вимоги до їх оформлення.
- •31.Документи з господарсько-договірної діяльності(контракт,трудова угода).Правила щодо їх оформлення.
11.Фразеологізми в діловому мовленні
Фразеологія ділової мови – це сукупність стійких, цілісних за складом і
лексичним значенням словосполучень, наприклад: вузьке місце, питома
вага, нагальна потреба, на повну потужність, наводити приклад, з огляду
на сказане, класти в основу, громадська думка, у багато разів.
До типових фразеологізмів, які вживають в офіційно-діловому стилі мови,
належать: власне книжні фразеологічні одиниці (вводити в оману, дамоклів
меч, відволікати увагу, віддавати належне, для більшої переконливості,
дошкульне місце); термінологічні назви предметів, явищ, понять
(атмосферний тиск, доменна піч, запам'ятовувальний пристрій, кишені
пам'яті, автоматична телефонна станція, автогенне зварювання, ланцюгова
реакція, утома металу, політика цін, радіус дії, зона зв'язку, земна
вісь, роза вітрів); номенклатурні найменування (білий гриб, антонівські
яблука, арабський кінь, вітряна віспа, азотна кислота, грудний еліксир,
очні краплі, борна мазь, Міністерство закордонних справ, токар третього
розряду, старший науковий співробітник, перший секретар посольства,
військовий аташе); складені термінологізовані назви (суспільно-політична
термінологія: країни, що розвиваються, Високі Договірні Сторони, країни
третього світу, Соціалістична партія України, Європейське Економічне
Співтовариство); лексикалізовані сполуки: до певної міри, певною
(якоюсь) мірою, кінець кінцем, з року в рік, за інших рівних умов, з
одного боку, з другого (іншого) боку, мати справу, мати місце, містити в
собі).
Складноскорочені слова,абревіатури та їх графічне скорочення
Складноскорочені слова (абревіатури), утворені з початкових букв або звуків, незалежно від написання словосполучення пишуться великими буквами (крапки між ними не ставляться): Міністерство внутрішніх справ — МВС, житлово-ек-сплуатаційна контора — ЖЕК, державна автоінспекція — ДАІ, мале підприємство — МІГ, виробниче об'єднання — ВО, Українська республіканська партія — УРП.
Великими буквами пишуться також складноскорочені слова, утворені від іншомовних словосполучень: МАТО, ЮНЕСКО, МАГАТЕ, УЄФА.
Але малими буквами пишуться: загс, вуз (від російського вьісшее учебное заведение).
Великими й частково малими буквами пишуться складно-скорочені слова на зразок Демократична партія України — ДемПУ, Конгрес української інтелігенції — КУІн.
Якщо складноскорочені іменники, утворені з початкових букв або звуків, відмінюються, то закінчення біля них дописуються малими буквами: ЛАЗи, у ЖЕКу, з ВАКом.
У складноскорочених словах, утворених іншими способами, усі частини пишуться з малої букви: районна державна адміністрація — райдержадміністрація, завідувач господарства — завгосп.
Але власні складноскорочені назви пишуться з великої букви: Дніпрогес, Донбас, Укрінбанк.
Від абревіатур слід відрізняти умовні графічні скорочення, які вимовляються повністю й скорочуються лише на письмі. Наприклад, пишемо: 4 кг, читаємо: чотири кілограми.
Слова на письмі скорочуються на приголосний: громадянин — гр., добродій — д., пан — п., наприклад — напр., область — обл., імені — ім., і так далі — і т. д.; але: нашої ери — н. є., острів — о.
У кінці графічних скорочень ставиться крапка: півн.-сх. {північно-східний), проф. (професор), р. {рік). Але крапка не ставиться при скорочених назвах метричних мір: 5 кг, 10 км, 2 год ЗО хв, 4 мкФ тощо. Не ставиться крапка й між подвоєними буквами, що вказують на множину: pp. — роки, mm. — томи, пп. — пани.