1. Мова і професія. Основні вимоги до мовлення.

Мова – це засіб спілкування.

Комунікативна функція – це спілкування.

З матеріальної точки зору – це сукупність звуків в які складаються в слова.

Склад мови:

1. Фонетика

2. Граматика

3. Лексика.

Мова засіб формування, оформлення і передачі думки.

Вторина система є похідною від суспільства.

2.Стилі мови. Офіційно-діловий стиль.

Мовні стилі – це різновиди літературної мови, які використовуються за різних обставин спілкування.

У сучасній укр. мові розрізняють такі стилі:

Розмовно – побутовий стиль перш за все використовується в побуті, в усьому спілкувані.

Для розмовно – побутового стилю характерно:

1. Широке використання загальновживаних слів

2. Вживання слів з суфіксами пестливості, зневаги чи згрубілості.

3. Вживання простих речень, звертань та ін..

Художній стиль – це переважно стиль художньої літератури, де слово не тільки щось називає, а ще й часто, будучи художнім засобом, є знаряддями естетичного впливу на читача чи слухача.

Офіційно – діловий стиль вживається в угодах, резолюціях, текстах указів, заяв та ін. офіц. докум.

Особливості офіційно ділового стилю:

1. Кожен документ має установлений зразок.

2. Слова вживаються виключно в прямому значені

3. Переважають слова терміни, пов’язані з діловодством

4. Відсутні художні засоби, пестливі та згрубілі слова, неповні і незакінчені речення.

Науковий стиль існує в двох формах:

1. Писемній (підручники, дослідження, дисертації, наукові праці).

2. Усній(повідомлення, доповіді та ін.)

Для наукового стилю характерні:

1. Вживання слів у прямому значенні

2. Структурність викладення думки

3. Логічна побудованість

4. Наявність специфічних термінів.

5. Широке використання складних речень, зокрема складнопідрядних з чітким логічним зв’язком між компонентами.

Публіцистичний стиль має дві форми:

1. Писемну

2. Усну

Для публіцистичного стилю характерно широке вживання суспільно – політичних

термінів.

3.Ділова українська мова. Літературна мова та її норми.

Літературна мова – це нормована мова з точки зору лексики, граматики та інші.

Мовна норма – це сукупність загально визначених кращих мовних засобів які вважаються правильними на певному історичному етапі.

Норми літературної мови:

1. Орфоепічні (вимова звуків)

2. Орфографічні (написання слів)

3. Лексичні

4. Стилістичні

5. Граматичні

6. Пунктуаційні

Літературна мова – це вища форма вияву нац. мови якій властиві: багатофункціональність, розвинена система стилів, вона обслуговує всі сфери діяльності суспільства (виробничу, радіо і телебачення, освіту, науку, художню літературу та інше).

Ділова українська мова як різновид літературної мови виявляється в офіційно-діловому стилі, в основному в його адміністративно-канцелярському різновиді, який має писемну й усну форми вживання.

4. Що таке мова? Основні функції мови. Поняття «державна мова»

Мо́ва — система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення;правила мови нормалізують використання знаків та їх функціонування як засобів людського спілкування. Мова — це найважливіший засіб спілкування і пізнання.

. Основні функції мови  Існують різні спроби виділення функцій мови, проте всі дослідники, розходячись в деталях, єдині в тому, що існують дві безумовно найважливіші функції, які мова виконує в людському бутті, - комунікативна і пізнавальна.

Державна мова — закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв'язку та інформатики.^[1]