Vocabulary notes

entity, n. – самостійне утворення; corporate entity – корпорація; entity in its own right – суб’єкт права, що виступає від власного імені; formal entity – належно оформлена організація; informal entity – неформальне утворення; juridical/legal entity – суб'єкт права; legal entity under public law – публічно-правова корпорація; police entity – поліцейська організація; separate entity – самостійне утворення; sovereign entity – суверенна одиниця; territorial entity – територіальна одиниця.

statute, n. – закон; законодавчий акт; statute of no effect – недіючий закон; statute-in force – чинний законодавчий акт.

enactment, n. – прийняття закону; законодавчий акт; legislative enactment – законодавчий акт; parliamentary enactment – закон, прийнятий парламентом; speedy enactment – невідкладне прийняття закону.

legislature, n. – законодавчий орган; bicameral legislature – двопалатний законодавчий орган; federal legislature – законодавчий орган федерації; unicameral legislature – однопалатний законодавчий орган.

law, n. – закон; право; судова процедура; according to law – у відповідності до закону; at law – у межах загального права; contrary to law – незаконний; decisional law – прецедентне право; law for the tіme being – закон, що діє в даний час; to be in trouble with the law – входити в конфлікт із законом; to go to law – судитися з кимсь; to stand to the law – поставати перед судом.

court, n. – суд; appeal(s) court/court of Appeals – апеляційний суд; arbitration court – третейський/арбітражний суд; court above – суд вищої інстанції; court and jury – суд і присяжні; juvenile court – суд у справах неповнолітніх; to appear in court/to stand court – поставати перед судом; to attend the court – з'являтися до суду; to bring before the court/bar/to bring into court – віддавати під суд; to hold a court – вести судовий процес; to refer to court – передавати до суду.

circuit, n. – судовий округ; judicial circuit – судовий округ.

jurisdiction, n. – юрисдикція; out of jurisdiction – поза юрисдикцією; within jurisdiction – у межах юрисдикції; to acquire jurisdiction – брати на себе юрисдикцію; to come/to fall within the jurisdiction – підпадати під юрисдикцію; to exercise jurisdiction – здійснювати юрисдикцію.

lawsuit, n. – судова справа; судовий процес; bona fide lawsuit – чесний судовий процес; vexatious lawsuit – недобросовісно порушена судова справа.

jury, n. – присяжні, склад присяжних; biased jury – упереджені присяжні; common jury – звичайний склад присяжних; discharged jury – розпущений склад присяжних; extra trial jury – запасний склад колегії присяжних; fixed jury – підкуплені присяжні; full jury – повний склад колегії присяжних; jury for trial – присяжні, підібрані для судового розгляду справи; to discharge the jury – розпустити колегію присяжних; to select a jury – підібрати склад присяжних.

judge, n. – суддя; associated judge – судовий засідатель; chief judge – головуючий суддя; circuit judge – окружний суддя; deputy judge – помічник судді.

trial, n. – судовий розгляд; судовий процес; after trial – після розгляду справи в суді; bench trial – суд без участі присяжних; trial at bar – відкритий судовий процес; to bring to trial/to put on/upon trial – віддавати під суд; to conduct/to hold а trial – судити; to delay а trial – затягувати судовий процес; to face trial/to go to trial – поставати перед судом; to save from trial – допомагати уникнути суду: to send for trial – передати справу для слухання до суду; to stand trial – відповідати перед судом.

justice, n. – правосуддя; суддя; course of justice – відправлення правосуддя; justice in court – суддя в судовому засіданні; to administer/to do/to dispense/to distribute/to mete out justice – відправляти правосуддя; to bring to justice – віддавати під суд.