
- •Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
- •Методичні рекомендації
- •3. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •3.1 Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти кожен студент при підготовці до заняття
- •3.2. Теоритичні запитання до заняття:
- •Загальна схема (план) розшифровки екг
- •Аналіз серцевого ритму і провідності
- •Електрокардіографічна характеристика екстрасистолії
- •Оцінка функції провідності
- •Аналіз комплексу qrs включає:
- •Аналіз сегменту rs-t включає:
- •3. Оцінка ефективності лікування.
- •Тестові запитання
Загальна схема (план) розшифровки екг
Зазвичай аналіз ЕКГ проводять по ІІ стандартному відведенні. Оцінюють амплітуду зубців ЕКГ та вольтаж. Вольтаж зубців R (R1+R2+R3) у стандартних відведеннях повинен бути не менше 15 мм.
I. Аналіз серцевого ритму і провідності:
оцінка регулярності серцевих скорочень;
підрахунок числа серцевих скорочень;
визначення джерела збудження;
оцінка функції провідності.
II. Визначення поворотів серця навколо передньозадньої, подовжньої і поперечної вісі:
визначення положення електричної вісі серця у фронтальній площині;
визначення поворотів серця навколо подовжньої вісі;
визначення поворотів серця навколо поперечної вісі.
III. Аналіз передсердного зубця P.
IV. Аналіз шлуночкового комплексу QRS-T:
аналіз комплексу QRS;
аналіз сегменту RS-T;
аналіз зубця Т;
аналіз інтервалу Q-T.
V. Електрокардіографічний висновок.
Аналіз серцевого ритму і провідності
Регулярність серцевих скорочень оцінюється при порівнянні тривалості інтервалів R–R між послідовно зареєстрованими серцевими циклами. Регулярний, або правильний, ритм серця діагностується в тому випадку, якщо тривалість виміряних інтервалів R–R однакова і розкид отриманих величин не перевищує ±10% від середньої тривалості інтервалів R–R. У решті випадків діагностується неправильний (нерегулярний) серцевий ритм.
Число серцевих скорочень (ЧСС) при правильному ритмі ЧСС визначають по таблицях або підраховують по формулі:
ЧСС = 60/R – R
При неправильному ритмі підраховують число комплексів QRS, зареєстрованих за якийсь певний відрізок часу. При неправильному ритмі можна обмежитися також визначенням мінімального і максимального ЧСС. Мінімальне ЧСС визначається за тривалістю найбільшого інтервалу R–R, а максимальне по найменшому інтервалу R–R.
Отримане значення ЧСС порівнюють з нормативним для даного віку ( новонароджені -135-140 уд/хв, 6 міс -130-135 уд/хв, 1 рік -120-125 уд/хв, 5 років -98-100 уд/хв, 10 років – 78-85 уд/хв, 14 років – 72-78 уд/хв).
Синусова тахікардія - збільшення ЧСС на 10-15% від вікової норми.
Синусова брадикардія – зменшення ЧСС на 10-15% від вікової норми.
Для визначення водія ритму необхідно оцінити хід збудження по передсердю і встановити відношення зубців R до шлуночкових комплексів QRS. При цьому слід орієнтуватися на наступні ознаки:
1. Синусовий ритм
а) зубці РІІ позитивні і передують кожному шлуночковому комплексу QRS;
б) форма всіх зубців Р в одному і тому ж відведенні однакова.
2. Передсердні ритми (з нижніх відділів):
а) зубці PII і P III негативні;
б) за кожним зубцем Р слідують незмінені комплекси QRS.
3. Ритми з АВ-з’єднання:
а) якщо ектопічний імпульс одночасно досягає передсердя і шлуночків, на ЕКГ відсутні зубці Р, які зливаються із звичайними незміненими комплексами QRS;
б) якщо ектопічний імпульс спочатку досягає шлуночків і тільки потім — передсердя, на ЕКГ реєструються негативні РІІ і РIII, які розташовуються після звичайних незмінених комплексів QRS.
4. Шлуночковий (ідіовентрикулярний) ритм:
а) всі комплекси QRS розширені і деформовані;
б) закономірний зв'язок комплексів QRS і зубців Р відсутній;
в) число серцевих скорочень не перевищує 40–60 уд. /хв.
Екстрасистола – передчасне скорочення серця або його відділів.
Класифікація екстрасистолії
За локалізацією:
монотопні (коливання інтервалу зчеплення менше 0,1с);
гетеротопні (коливання інтервалу зчеплення більше 0,1с);
За частотою:
рідкі (менше 8 за хв.);
часті (8 та більше за хв.);
За часом виникнення:
надранні (зубець R на верхівці зубця Т);
ранні (R одразу після Т);
середні;
пізні (ближче до діастоли);
За кількістю:
групові (спаровані, до 3 підряд);
пароксизмальна тахікардія (4 та більше підряд);
алоритмія (чергування ЕС з нормальними комплексами через 1;2;3;4 комплекси);
За реакцією на фіз.навантаження:
лабільні ЕС спокою (зникають під час навантаження);
лабільні ЕС напруження (з’являються під час навантаження);
стабільні (не залежать від фіз.навантаження);
За тривалістю компенсаторної паузи:
з неповною компенсаторною паузою (передсердні, АВ);
з повною компенсаторною паузою (АВ, шлуночкові);