Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мороз ЕКГ 3к 2012.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2.47 Mб
Скачать

Загальна схема (план) розшифровки екг

Зазвичай аналіз ЕКГ проводять по ІІ стандартному відведенні. Оцінюють амплітуду зубців ЕКГ та вольтаж. Вольтаж зубців R (R1+R2+R3) у стандартних відведеннях повинен бути не менше 15 мм.

I. Аналіз серцевого ритму і провідності:

  • оцінка регулярності серцевих скорочень;

  • підрахунок числа серцевих скорочень;

  • визначення джерела збудження;

  • оцінка функції провідності.

II. Визначення поворотів серця навколо передньозадньої, подовжньої і поперечної вісі:

  • визначення положення електричної вісі серця у фронтальній площині;

  • визначення поворотів серця навколо подовжньої вісі;

  • визначення поворотів серця навколо поперечної вісі.

III. Аналіз передсердного зубця P.

IV. Аналіз шлуночкового комплексу QRS-T:

  • аналіз комплексу QRS;

  • аналіз сегменту RS-T;

  • аналіз зубця Т;

  • аналіз інтервалу Q-T.

V. Електрокардіографічний висновок.

Аналіз серцевого ритму і провідності

Регулярність серцевих скорочень оцінюється при порівнянні тривалості інтервалів R–R між послідовно зареєстрованими серцевими циклами. Регулярний, або правильний, ритм серця діагностується в тому випадку, якщо тривалість виміряних інтервалів R–R однакова і розкид отриманих величин не перевищує ±10% від середньої тривалості інтервалів R–R. У решті випадків діагностується неправильний (нерегулярний) серцевий ритм.

Число серцевих скорочень (ЧСС) при правильному ритмі ЧСС визначають по таблицях або підраховують по формулі:

ЧСС = 60/R – R

При неправильному ритмі підраховують число комплексів QRS, зареєстрованих за якийсь певний відрізок часу. При неправильному ритмі можна обмежитися також визначенням мінімального і максимального ЧСС. Мінімальне ЧСС визначається за тривалістю найбільшого інтервалу R–R, а максимальне по найменшому інтервалу R–R.

Отримане значення ЧСС порівнюють з нормативним для даного віку ( новонароджені -135-140 уд/хв, 6 міс -130-135 уд/хв, 1 рік -120-125 уд/хв, 5 років -98-100 уд/хв, 10 років – 78-85 уд/хв, 14 років – 72-78 уд/хв).

Синусова тахікардія - збільшення ЧСС на 10-15% від вікової норми.

Синусова брадикардія – зменшення ЧСС на 10-15% від вікової норми.

Для визначення водія ритму необхідно оцінити хід збудження по передсердю і встановити відношення зубців R до шлуночкових комплексів QRS. При цьому слід орієнтуватися на наступні ознаки:

1. Синусовий ритм

а) зубці РІІ позитивні і передують кожному шлуночковому комплексу QRS;

б) форма всіх зубців Р в одному і тому ж відведенні однакова.

2. Передсердні ритми (з нижніх відділів):

а) зубці PII і P III негативні;

б) за кожним зубцем Р слідують незмінені комплекси QRS.

3. Ритми з АВ-з’єднання:

а) якщо ектопічний імпульс одночасно досягає передсердя і шлуночків, на ЕКГ відсутні зубці Р, які зливаються із звичайними незміненими комплексами QRS;

б) якщо ектопічний імпульс спочатку досягає шлуночків і тільки потім — передсердя, на ЕКГ реєструються негативні РІІ і РIII, які розташовуються після звичайних незмінених комплексів QRS.

4. Шлуночковий (ідіовентрикулярний) ритм:

а) всі комплекси QRS розширені і деформовані;

б) закономірний зв'язок комплексів QRS і зубців Р відсутній;

в) число серцевих скорочень не перевищує 40–60 уд. /хв.

Екстрасистола – передчасне скорочення серця або його відділів.

Класифікація екстрасистолії

    • За локалізацією:

  • монотопні (коливання інтервалу зчеплення менше 0,1с);

  • гетеротопні (коливання інтервалу зчеплення більше 0,1с);

    • За частотою:

  • рідкі (менше 8 за хв.);

  • часті (8 та більше за хв.);

    • За часом виникнення:

  • надранні (зубець R на верхівці зубця Т);

  • ранні (R одразу після Т);

  • середні;

  • пізні (ближче до діастоли);

    • За кількістю:

  • групові (спаровані, до 3 підряд);

  • пароксизмальна тахікардія (4 та більше підряд);

  • алоритмія (чергування ЕС з нормальними комплексами через 1;2;3;4 комплекси);

    • За реакцією на фіз.навантаження:

  • лабільні ЕС спокою (зникають під час навантаження);

  • лабільні ЕС напруження (з’являються під час навантаження);

  • стабільні (не залежать від фіз.навантаження);

    • За тривалістю компенсаторної паузи:

  • з неповною компенсаторною паузою (передсердні, АВ);

  • з повною компенсаторною паузою (АВ, шлуночкові);

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]