
- •Конституційно-правовий статус Президента України.
- •1. Загальна характеристика інституту Президента. Становлення і розвиток інституту Президента в Україні.
- •2. Порядок обрання Президента України
- •3. Функції і повноваження Президента
- •4. Підстави дострокового припинення повноважень Президента
- •5. Організація роботи Адміністрації Президента України.
Конституційно-правовий статус Президента України.
1. Загальна характеристика інституту Президента. Становлення і розвиток інституту Президента в Україні.
Президент – це, як правило, одноособовий, виборний голова держави в країнах з республіканською формою правління, який обирається громадянами або парламентом на 4-7 років.
Президенти є в 150 країнах світу (з біля 200).
Монархи – спадковість влади, довічність влади, відсутність відповідальності монарха перед народом.
Вперше президент з’явився у США.
Під поняттям «інститут президентства» прийнято розуміти систему норм, що регулюють відносини щодо діяльності глави держави. Коли «інститут президента» - специфічне державно-правове утворення, наділене відповідними повноваженнями.
Як правило, президент обирається громадянами шляхом прямих виборів, однак у парламентських республіках президент обирається не прямими виборами (парламентом чи іншими суб’єктами). Основними цензами, передбаченими до президентів конституціями зарубіжних держав є: громадянство (іноді навіть за народження), проживання на території держави протягом певного часу (10-15 років), повне володіння громадянськими і політичними правами, досягнення певного віку (25-45 десь, а іноді є і верхня межа), в деяких державах, що мають однопартійну систему, необхідною умовою для президента є належність до цієї партії, а в державах із панівною релігією – вимагається ще й належність до (сповідування) цієї релігії. В деяких державах встановлюється вимога щодо обмеження балотування особи на пост президента. Такі обмеження бувають наступними: не більше 2-х разів за життя, не більше 2-х разів підряд, лише 1 раз, або немає обмежень взагалі. Урочистий вступ президента держави на посаду називається інаугурацією, що включає, зазвичай, складення ним присяги. В залежності від форми правління в державі, статус президента має свої відмінності. В парламентській республіці президент виконує переважно представницькі і церемоніальні функції. В цих державах уряд не підпорядкований президенту (Італія, Німеччина). У президентських республіках, президент є главо державою і главою виконавчої влади одночасно (США – президент і прем’єр міністр – Обама (наразі)). В таких державах президенту підпорядковані всі міністри, а посада прем’єр міністра є символічна або взагалі відсутня. У державах із змішаною формою правління президенти наділяються широкими правами щодо виконавчої влади, а також нормотворчими і координаційними повноваженнями. Таких державах президент в системі влади знаходиться над гілками влади, виконує функцію координатора або арбітра щодо них (це пішло із Франції та її конституції). На практиці в змішаних республіках обсяг повноважень президента залежить від розстановки політичних сил у парламенті.
Про заснування поста президента та внесення змін до КУ СРСР Та ЗУ. Про президента України, яким зазначалося, що президент буде очолювати виконавчу владу.
1 грудня 1991 року на конституційній основі шляхом прямих виборів було обрано президента України.
За КУ 1991 Президент визначається як глава держави, що виступає від її імені, однак за Конституцією президент не очолює виконавчу влади і не належить до жодної із гілок влади.
Згідно із ст. 102, президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання прав і свобод людини і громадянина.
Основні точки зору, щодо місця президента в місці державної влади:
1) президент - координатор. Президент може налагоджувати взаємодію між гілками влади, однак не має права втручатися в їх діяльність. (Фрицький)
2) президент - арбітр. Президент не просто координує діяльність гілок влади, а у випадку виникнення конфлікту - може втручатися в їх діяльність з метою розв'язання конфлікту. (Шаповал)
3) президент уособлює окрему президентську гілку влади.
Чи потрібен ЗУ "Про президента"?
1) Постійна бійка між парламентом і президентом за закон. 2) Міг би бути тільки збіркою процесуальних норм, які не потребують визначення на рівні закону.