1.5 Класифікація пластмасових виробів за ступенем складності

До простих виробів відносять:

1. монолітні вироби типу плит габаритними розмірами до 50 мм з відношенням висоти до довжини не більше 1:10 і різнотовщинністю не більше 2:1 для пресованих виробів і 2,5:1 для литих виробів;

2. монолітні вироби, що мають форму тіла обертання при відношенні діаметра до висоти не більше 1:2 і з габаритними розмірами до 50 мм.

Вироби, конфігурація яких не відповідає наведеним характеристикам, відносять до групи складних. Складні вироби класифікуються за конструктивними елементами на 6 груп складності. I група складності - вироби без арматури, різьблення й елементів, що перешкоджають вільному зніманню з форми, з нерозвиненою або малорозвиненою поверхнею (кількість елементів розвиненості не більше 4). II група складності - ті ж вироби з розвиненою поверхнею (кількість елементів розвиненості більше 4). III група складності - будь розвиненість поверхні, 1 - 4 різьблення або декілька видів арматури (не більше 4), 1 - 4 «поднутрений», оформлюваних роз'ємними матрицями. IV група складності - те ж, комбінація різьблення і арматури, 3 - 10 видів арматури. V група складності - більше 10 видів арматури, різьба з кроком менше 1 мм. VI група складності - кількість різьб, видів арматури і «поднутрений» - більше 10, бічна різьбова арматура.

Точність розмірів різних елементів пластмасового виробу в значній мірі залежить від напрямку площини розніму форми. При проектуванні виробів з пластмас слід прагнути, щоб найбільш відповідальні елементи виробу не потрапляли в площину розніму матриці і пуансона, тому що на їх точність впливає похибка, залежна від товщини облою. Лінія розніму повинна збігатися з ділянками простої конфігурації і знаходитися в одній площині для спрощення видалення облою.

1.6 Форма пластмасового виробу

Конфігурація (форма) виробу і його розміри визначають головні технологічні особливості і конструкцію. Форма виробу - це поєднання конструктивних елементів, таких як стінки і днища, а також наявність отворів, арматури, ухилів і т.д. Зовнішня форма повинна забезпечувати по можливості використання нероз'ємних матриць і пуансонів. Причинами цієї умови є: 1) висока вартість прес-форм при рознімних частинах; 2) низька зносостійкість таких форм; 3) висока трудомісткість виготовлення виробів. Конфігурація виробу повинна бути максимально спрощена, мати плавні обриси із закругленими кутами. Це сприяє вільному плину розплавленої маси при заповненні форми. Вироби простої конфігурації легше виготовити з більш високою точністю, ніж складні.

Конфігурація деталі повинна забезпечувати легкий її витяг із форми. Неприпустимі «підрізки» - місцеві виступи та поглиблення на зовнішніх і внутрішніх бічних поверхнях, що змушують вводити зайві розніми, застосовувати розсувні форми (що розчиняються в напрямку, перпендикулярному до напрямку витягу деталі), вводити допоміжні елементи, що ускладнює конструкцію прес-форм і перешкоджає застосуванню продуктивних блокових форм. Особливо небажані (а в дрібних деталях цілком неприпустимі) підрізки на внутрішніх поверхнях.

а) б)

Рисунок 1.4 - Неправильна (а) і правильна (б) конструкції (буртик в варіанті а) вимагає підрізки)

а) б)

Рисунок 1.5 - Неправильна (а) і правильна (б) конструкції (виступ в варіанті а) вимагає підрізки)

а) б)

Рисунок 1.6 - Неправильна (а) і правильна (б) конструкції

(бобишка в варіанті а) вимагає підрізки)

До основних конструктивних елементів виробів із пластмас належать:

1) стінки і днища;

2) технологічні ухили;

3) радіуси заокруглень;

4) ребра жорсткості;

5) отвори;

6) різьблення;

7) армування;

8) торці; опорні поверхні; накатка, рифлення, написи.