4. Ресурсозабезпечена врожайність культури в умовах господарства

Потенційно можливий урожай для певної зони вирощування за надходженням фотосинтетично активної радіації (ФАР) визначають за формулою :

де

К_ФАР – коефіцієнт корисної дії ФАР, %;

К_г- коефіцієнт господарської ефективності, або частка зерна у загальній біомасі. Розраховується за формулою : К_г= Т:а, де Т – товарна продукція (умовно приймається за 1); а – сума основної та побічної продукції;

- сумарне надходження ФАР за вегетативний період, ккал/см²;

q – калорійність біомаси, ккал/кг.

На фоні оптимального комплексу агротехнічних прийомів вирішальний вплив на повноту використання природних (кліматичних) факторів урожайності має режим живлення та вологозабезпечення. Тому реальна виробнича урожайність визначається з їх врахуванням.

Дійсно можливий урожай за вологозабезпеченістю визначається за формулою:

ДМУ = 100 * W / К_W, абсолютно сухої біомаси, ц/га,

де W – продуктивна волога, мм;

К_W - коефіцієнт водоспоживання культури, м³/т;

ДМУ=100*160/300=53,3 ц/га

Для перерахунку абсолютно сухої біомаси в урожай основної продукції використовуємо формулу:

У = 100 • ДМУ / (100 – в) • а, ц/га, де

в – вологість зерна, %;

а – сума частин основної та побічної продукції в урожаї

У=100*53,3/(100-14)*2,5=24,7ц/га

Наші розрахунки свідчать, що лімітуючим фактором в умовах степу є волога, це треба враховувати при складанні системи обробітку ґрунту під кукурудзу і направити всі прийоми обробітку на накопичення та збереження вологи [39].

5. Технологія вирощування кукурудзи в господарстві та її удосконалення

5.1. Розміщення культури в сівозміні

У зоні Степу основним критерієм цінності попередника є запаси вологи, які залишаються в ґрунті. Найбільший урожай кукурудзи одержують при розміщенні кукурудзи після пшениці озимої. Менший урожай формується при сівбі кукурудзи після буряка цукрового, соняшника, які дуже висушують ґрунт [14].

Тому при наявності у сівозміні озимих зернових, для кукурудзи найкращими попередниками є просапні культури, під які вносять органічні та мінеральні добрива [13]. Міжрядний обробіток сприяє очищенню поля від бур'янів і нагромадженню в ґрунті легкозасвоюваних поживних речовин. Крім того, після просапних культур не ущільнюється ґрунт (кукурудза погано переносить щільні ґрунти, у неї жовкне листя, засихають верхівки, сповільнюється розвиток біомаси). Розміщенням озимих зернових після багаторічних бобових трав, зернобобових культур, однорічних трав, а ярих зернових після просапних культур, створюються найкращі умови росту для більшості культур сівозміни [20].

В останні роки, внаслідок зменшення норм внесення органічних та мінеральних добрив під озимі культури, їх цінність для кукурудзи знизилась. Тому для одержання високих урожаїв необхідно підвищувати норми внесення мінеральних добрив безпосередньо під кукурудзу [5].

У випадку сильного насичення сівозміни зерновими культурами допускається на родючих ґрунтах вирощування кукурудзи після ячменю, але тільки з використанням сидератів і проміжних культур як фітосанітарів, але таке розміщення буде економічно невигідним, оскільки вимагатиме великих затрат на внесення гербіцидів [4].

Система сівозмін в господарстві та стан їх освоєння показані в наступній таблиці.

Таблиця 3