- •Перший аркуш без номера – титульний. Не прибирайте цей аркуш із зауваженнями, просто він не друкується
- •Реферат
- •Народногосподарське значення кукурудзи
- •2. Біологічні особливості культури
- •3. Природно-організаційна характеристика господарства
- •3.1. Агрономічний аналіз погодних умов
- •3.2. Ґрунтові умови
- •Фізико-хімічна і агротехнічна характеристика ґрунтів господарства
- •3.3. Структура посівних площ та система сівозмін
- •3.4. Екологічний стан
- •4. Ресурсозабезпечена врожайність культури в умовах господарства
- •5. Технологія вирощування кукурудзи в господарстві та її удосконалення
- •5.1. Розміщення культури в сівозміні
- •Система сівозмін в господарстві та стан їх освоєння
- •5.2. Система обробітку ґрунту
- •Система обробітку ґрунту при вирощуванні кукурудзи
- •5.3. Система добрив. Розрахунки доз добрив на запланований врожай
- •5.4. Характеристика рекомендованих гібридів кукурудзи
- •5.5. Розрахунок норми висіву насіння
- •5.6. Підготовка насіння до сівби, строки, способи сівби, глибина загортання насіння
- •5.7. Догляд за посівами (система захисту від бур’янів, шкідників і хвороб)
- •Система захисту кукурудзи від хвороб
- •Система захисту кукурудзи від шкідників
- •5.8. Збирання і облік урожаю
- •5.9. Первинна переробка і зберігання продукції
- •5.10. Операційна технологія вирощування с.-г. Культури
- •Операційна технологія вирощування гібридів кукурудзи
- •6. Економічна ефективність вирощування кукурудзи
- •Розрахунок економічної ефективності вирощування гібридів кукурудзи, 2012 р.
- •Охорона праці
- •7.1 Заходи з охорони праці при збиранні кукурудзи
- •7.2. Вимоги безпеки праці під час збирання кукурудзи
- •7.2.1. Загальні положення
- •7.2.2. Вимоги перед початком збирання врожаю
- •7.2.3. Вимоги безпеки праці під час збирання врожаю
- •7.2.4. Вимоги безпеки праці по закінченні роботи
- •7.2.5. Вимоги безпеки праці в надзвичайних ситуаціях
- •Висновки і пропозиції виробництву
- •Список використаної літератури
- •Вирощування і збирання кукурудзи на зерно
3. Природно-організаційна характеристика господарства
3.1. Агрономічний аналіз погодних умов
Із трьох зимових місяців найтеплішим є грудень, а найхолоднішим – січень, до нього близький лютий. Середня температура січня на 2-3о нижче чим у лютому. Встановлення стійкого сніжного покриву приходиться на другу – третю декаду грудня і сприяє зниженню температури внаслідок сильнішого відбивання і випромінення тепла від укритої снігом поверхні.
Характерною особливістю зими є велика амплітуда коливань температури. Зими переважають м’які, з нестійким сніговим покривом, частими відлигами, але в окремі роки зими бувають значно сурові.
З березня місяця розпочинається інтенсивне підвищення температури. У середньому в третій декаді квітня – перших числах травня закінчуються останні весняні заморозки.
Заморозки на поверхні ґрунту весною закінчуються пізніше, а восени розпочинаються раніше, чим заморозки у повітрі. Середня тривалість періоду без заморозків на ґрунті коротша безморозного періоду у повітрі на 16- 26 днів.
У травні вже переважає погода літнього типу. Нерідко бувають жаркі дні.
Підвищення температури слідує за річним ходом надходження сонячної радіації, але трішки спізнюється у порівнянні з ним, і найвищі температури приходяться не на червень, а на липень.
В окремі роки відмічаються періоди з дуже жаркою погодою. Вони спостерігаються при стійкому антициклоновому режиму погоди, що супроводиться тривалим бездощів’ям, при якому різко зменшуються затрати тепла на випаровування. Таке підвищення температури спричиняє різке зниження відносної вологості повітря і часто призводить до атмосферної посухи та суховіїв.
Осіннє швидке зниження температури розпочинається у вересні. Воно досягає 4-7о за місяць. Особливо різко падає температура у листопаді – на 6-8о.
Восени збільшується вплив циркуляційних процесів, у зв’язку з чим збільшуються зміни середніх температур і відповідно розширюються межі їх коливань в окремі роки.
Як правило, середні дати першого морозу припадають на першу половину листопада.
Найбільш ранні числа першого морозу припадають на першу і другу декаду вересня.
Середня тривалість безморозного періоду складає 160-180 днів.
Стійкий перехід температури через 5о відбувається у першій – на початку другої декади квітня.
Встановлення середньодобової температури 10о розпочинається у третій декаді квітня.
Літній сезон обмежений датами переходу середньої добової температури через 15о у періоди його підйому та спаду.
Літній сезон розпочинається у другій декаді травня. Осінній перехід середніх добових температур через 15о, що приймається за кінець літа і початок осені, відмічається у другій декаді вересня.
Період вегетації теплолюбних культур закінчується після осіннього переходу середніх добових температур через 10о. Цей перехід припадає на першу – другу декади жовтня.
Періоди вегетації менш теплолюбних культур закінчуються восени при переході середньої добової температури через 5о – у третій декаді жовтня.
Важливою характеристикою теплового режиму являються суми температур, за допомогою яких зазвичай виражається потреба рослин у теплі. Суми температур вище 5о складають 3400-3600о. Суми температур вище 10о досягають 3200-3400о [40].