34

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ НАУК

Кафедра міжнародних відносин

Реферат на тему:

«Зовнішня політика України в 1991-2012 рр.»

з предмету:

«Зовнішня політика країн Східної Європи після Другої світової війни»

Виконали:

Ліптушенко О.

Напрямки: «США», «Росія», «НАТО», «СНД»

Лісіцина Т.

Напрямки: «ЄС», «Країни-сусіди», «Чорноморський регіон», «Країни ЄС»

Одеса - 2012

Зовнішня політика держави, її зміст та вектор геополітичної орієнтації залежить від багатьох факторів: геополітичного статусу держави, типу політичного режиму, ідеологічної орієнтації правлячих політичних сил і опозиції, ступеня зрілості інститутів громадянського суспільства, а також рівня соціально-економічного розвитку. Справжньою датою формування зовнішньої політики України доцільно вважати 16 липня 1990 p., коли Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет, що стала важливим кроком українського народу на шляху до самостійного політичного, економічного та національно-культурного розвитку. Відтоді зовнішня політика держави розвивалася логічно, послідовно і наступально.

З погляду концептуальної визначеності зовнішньополітичного курсу України особливо велике значення мав документ, схвалений Верховною Радою України 2 липня 1993 р. "Про Основні напрями зовнішньої політики України". Він визначив головні національні інтереси України, завдання і принципові засади її зовнішньополітичної діяльності. У прийнятому Верховною Радою документі зазначено, що з огляду на геополітичне становище, історичний досвід, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал Україна має всі можливості стати впливовою світовою державою, виконувати значну роль у забезпеченні політико-економічної стабільності в Європі.¹

Пріоритети

Європейська інтеграція – ключовий пріоритет зовнішньої політики України, який передбачає проведення системних реформ в усіх сферах життя відповідно до норм та стандартів ЄС. Кінцевою метою європейської інтеграції є набуття Україною членства в Європейському Союзі. Основним завданням на сьогодні є завершення переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, невід’ємною складовою якої є зона вільної торгівлі. Окремим важливим напрямком співпраці нашої держави з ЄС є безвізовий діалог, метою якого на нинішньому етапі є виконання завдань першого етапу Плану дій з лібералізації візового режиму, реалізація якого дозволить Україні в майбутньому досягти безвізового режиму поїздок громадян до країн-членів ЄС, в т.ч. „Шенгенської зони".

На двосторонньому рівні Україна прагне використовувати весь потенціал взаємодії з Росією, США та іншими стратегічними партнерами на основі спільних цінностей та інтересів, поглиблювати взаємовигідну співпрацю з державами-членами ЄС, розбудовувати дружні відносини з країнами-сусідами, а також з іншими державами світу на принципах взаємної вигоди, поваги до суверенітету і територіальної цілісності, з дотриманням норм міжнародного права. Особливий наголос при цьому робиться на досягненні конкретних практичних результатів, насамперед в економічній сфері, збільшенні іноземних інвестицій, створенні сприятливих політичних умов для реалізації важливих для нашої держави дво- і багатосторонніх економічних проектів тощо.

Україна робить внесок у вдосконалення і розвиток європейської системи колективної безпеки, продовжує конструктивне співробітництво з НАТО та іншими військово-політичними структурами з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, в тому числі щодо залучення експертної і ресурсної допомоги держав Альянсу для проведення необхідних реформ, передусім у рамках виконання річних національних програм співробітництва Україна-НАТО.²

На порядку денному також активізація співробітництва з країнами  Чорноморського регіону.

Враховуючи, що межі окреслені досить нечітко, ми зупинимось на найголовніших напрямках та, на нашу думку, найбільш плідних і важливих пріоритетах.