Династія ягелонів в польщі і чехії в 15-16 століттях

Зміст

ВСТУП

Розділ І Ягелонська династія в Польщі

1. Ягайло Владислав ІІ – засновник князівської династії

2. Внутрішня і зовнішня політика Ягелонів в Польщі

3. Сигізмунд І та Сигізмунд ІІ Август

Розділ ІІ Династичні зв’язки Ягелонів в Чехії та Угорщині

1 Владислав ІІ Ягелон – чеський король

2 Ягелони в Угорщині

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Ягелони утвердились як провідна сила в 15- 16 столітті не лише в Польщі (з 1386), але й в Литві (з 1377), в Угорщині (з 1440 року) і в Чехії (з 1471 року). Їхнє майбутнє було забезпечене, коли тевтонські лицарі зазнали поразки в Грюнвальдській битві 1410 року. Одна родинна гілка правила у Вільнюсі, друга – в Кракові, отож Ягелонам належала найбільша держава християнського світу. Вони мали великий авторитет в Європі. Ягелони стали найважливішою династією після Габсбургів, і щоразу, коли виникала політична криза або треба було обирати нового правителя, сусідні країни звертали свою увагу на Краків і Вільно. Вивчення періоду правління цієї династії є дуже важливим для нас, адже ми дізнаємось про політичне становище, про зовнішню і внутрішню політику країн, в яких правили представники династії Ягелонів. Польща, де була заснована ця династія, стала однією з найбільш розвинутих, як в економічному так і в політичному плані феодально-монархічною державою того часу.

Тому актуальність обраної мною теми полягає в тому, що ті процеси і явища, які відбувались в країнах, де правили Ягелони в 15-16 століттях, вплинули на їхні зв’язки з іншими країнами Європи і на подальший їхній розвиток в цілому, який потребує спеціального дослідження.

Об’єкт дослідження – династія Ягелонів та особливості її правліня в Польщі, Чехії та Угорщині в 15-16 столітті.

Предмет дослідження включає наступні питання:

• заснування князівської династії в Польщі;

• внутрішня і зовнішня політика Ягелонів в Польщі;

• характеристика правління Ягелонів в Чехії;

• прихід до влади Ягелонів в Угорщині та суспільно-економічне становище Угорського королівства під час їхнього перебування при владі.

Мета роботи полягає у виявленні головних пріоритетів політики Ягелонів в Польщі, Чехії і Угорщини в 15-16 столітті.

Досягнення поставленої мети здійснюється за допомогою реалізації поставлених завдань:

• з’ясувати, як саме прийшла ця династія до влади в Польщі;

• визначити головні напрямки зовнішньої і внутрішньої політики Ягелонів в Польщі;

• схарактеризувати роки правління останніх представників династії Ягелонів Сигізмунда І та Сигізмунда ІІ Августа;

• розглянути які процеси відбувались в Чехії за часів королювання Ягелонів;

• схарактеризувати становище королівської влади в Угорщині за часів правління Владислава ІІІ і Лайоша ІІ Ягелонів.

Теоретико-методологічну основу роботи складають принципи історизму, об’єктивності, системності. Використані загально-історичні методи дослідження, такі як: проблемно-хронологічний метод, порівняльно-історичний, ретроспективний, конкретно-історичний.

Історіографія.

Тема історії династії Ягелонів в Польщі, Чехії та Угорщині цікавила і цікавить багатьох дослідників. Їй присвятили увагу у своїх працях такі історики, як Сідоров Н. А., Зашкільняк Л., Ісламов Т. М., Марков В. І., Норман Дейвіс, Френсіс Дворнік та багато інших. Так, наприклад, Н. А. Сідоров в своїй книзі „Всемирная история” особливу увагу приділив розповіді про значення Ягелонської династії в міжнародній політиці в 15-16 столітті. Тут подані факти і події з історії міжнародних відносин Ягелонів з різними країнами.

Л. Зашкільняк в своїй роботі „Історія Польщі” описує про прихід цієї династії до влади в Польщі, її представників; описує які заходи були здійсненні Ягелонами для максимального розквіту Польщі в той час; розповідає про династичні зв’язки Ягелонів.

Т. М. Ісламов в роботі „История Венгрии” розповідає про тяжку боротьбу за угорський престол між групою баронів і дворянами, про роки правління Уласло І та його сина Ласло V; варте детальної уваги питання про тиск на королівську владу з боку іноземних правителів.

В. І. Марков в своїй книзі „Краткая история Чехословакии” описує релігійні сутички, які відбувались в Чехії за часів правління Владислава Ягелона; розповідає про протистояння королівської влади Ягелонів і свавілля земських чиновників.

Норман Дейвіс у книзі „Європа. Історія” дає загальну характеристику ситуації в Європі під час Ягелонського панування та з’ясовує причини занепаду цієї династії і зміни її династією Габсбургів.

Френсіс Дворнік у книзі „Слов’яни в європейській історії і цивілізації”, присвятив цілий розділ цій темі під назвою „Ягелонська співдружність і турецька загроза”, де автор висвітлює ряд питань, пов’язаних із протистоянням представників цієї династії турецьким загарбникам; вказується на взаємодопомогу Ягелонів один одному; дається характеристика основним напрямкав зовнішньої політики цієї династії в 15-16 столітті.

Хронологічні межі зазначеної роботи (кінець 14 століття та все 15 і 16 століття) дають змогу розглянути правління Ягелонів в Польщі, Чехії і Угорщині і з’ясувати основні напрямки їхньої внутрішньої і зовнішньої політики.

Структура роботи.

Курсова робота включає наступні розділи:

• перший розділ „Ягелонська династія в Польщі”, в якому розповідається про заснування цієї династії, її внутрішню і зовнішню політику, а також про період правління її останніх представників в Польському королівстві;

• другий розділ „Династичні зв’язки Ягелонів в Чехії та Угорщині”, де висвітлені роки правління в Чехії Владислава ІІ та його сина Людовіка ІІ та їх внесок в розвиток Чеської держави в 15-16 столітті. Також в цьому розділі описуються два періоди правління Ягелонів в Угорщині; перший пов’язаний з правлінням Уласло І і Ласло V, другий – з Уласло ІІ і Лайошом ІІ.

Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості використання матеріалу на уроках історії у школі, теоретичний матеріал може бути використаний студентами для підготовки до практичних завдань. Також зміст роботи може стати основою для написання доповідей та рефератів і звісно ж, для подальшого дослідження проблеми.