Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Mikhailova 49-56.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
35.06 Кб
Скачать

53. Правовий статус особи та громадянина: відмінні риси

Однак, за наявності значної кількості спільних ознак, ці категорії зберігають відносну самостійність, що і визначається притаманністю їм особливих рис. Їх можна визначити схематично:

Правовий статус особи

Правовий статус громадянина

Існує до виникнення держави

Виникає з появою держави та безпосередньо залежить від неї

Закріплюється соціальними нормами у довільному порядку, існує в усній формі

Має письмовий характер. Закріплюється правовими нормами та має характер чітко визначеного документа

Заснований на загальнолюдських цінностях та принципах

Заснований на нормах національного та міжнародного права

Поширюється на все населення

Поширюється на громадян певної держави

Має внутрішній характер

Може мати як національний, так і міжнародний характер

Реалізується в силу авторитетності для кожного із суб'єктів, тобто і добровільно

Має обов'язковий характер і реалізується незалежно від бажання суб'єкта

Основними елементами змісту є права та обов'язки

Окрім прав та обов'язків, структурними елементами є свободи та інтереси

Права та обов'язки мають єдиний зміст і невідокремлений характер

Права та обов'язки розмежовані, їх зміст чітко визначений

Права та обов'язки не пов'язані і реалізація права не залежить від виконання обов'язку іншим суб'єктом

Права та обов'язки мають взаємний характер, оскільки юридичний обов'язок є гарантією реалізації суб'єктивного права

Немає чітко визначеного механізму реалізації прав та обов'язків

Має законодавчо визначений механізм реалізації прав та обов'язків

Існує як загальний статус

Може бути загальним, спеціальним, галузевим, індивідуальним

Не залежить від громадянства

Безпосередньо пов'язаний з громадянством

Гарантується суспільством

Гарантується державою

Порушення прав та невиконання обов'язків тягне застосування заходів громадського впливу

Порушення прав та невиконання обов'язків тягне застосування юридичної відповідальності

Відповідальність не має примусового характеру і може виходити як від суспільства у цілому, так і його структурних підрозділів (партій, організацій, об'єднань)

Відповідальність має примусовий характер і покладається від імені держави

54. Об’єктивне та суб’єктивне право: ознаки та спільні риси

Характеристика проблем правового статусу особи визначає необхідність дослідження поняття права як у об'єктивному, так і суб'єктивному значеннях. Це зумовлюється тим, що особа взаємодіє з обома згаданими вище проявами права. Норми об'єктивного права регулюють поведінку особи, визначаючи зміст прав та обов'язків, а суб'єктивне право є засобом досягнення можливостей і реалізації інтересів особи. Саме за допомогою об'єктивного та суб'єктивного права особа реалізує себе, свій соціальний, юридичний і моральний потенціал, свої інтереси.

У сучасній юридичній літературі слово «право» вживається у двох основних значеннях — об'єктивному та суб'єктивному. Вказане дає можливість розглянути правову дійсність у двох аспектах: як систему встановлених чи санкціонованих державою норм і як можливості та повноваження, що належать суб'єктам на основі і у межах цих норм.

В сучасній науці об'єктивне та суб'єктивне право визначаються самостійними і взаємозалежними категоріями, що відображають різноманітні сторони правової дійсності.

Об'єктивне право — це система загальнообов'язкових норм, що мають формальний вираз, встановлюються та гарантуються державою з метою впорядкування суспільних відносин.

Об'єктивність права визначається тим, що воно:

— не залежить від волі та свідомості суб'єкта права;

— не належить йому.

Формою виразу об'єктивного права є законодавство; правові звичаї; юридичні прецеденти; нормативні договори певної держави.

Суб'єктивне право — це міра юридично можливої поведінки, що задовольняє інтереси певної особи.

Суб'єктивний характер права виявляється у тому, що воно:

— залежить від волі суб'єкта;

— реалізується залежно від його бажання та належить йому.

Формою виразу суб'єктивного права є право, що визначає міру свободи певного суб'єкта шляхом конкретизації його можливої поведінки. Категорії об'єктивного та суб'єктивного права характеризуються:

— спільними рисами;

— відмінностями;

— взаємодією.

Спільні риси:

1. Об'єктивне та суб'єктивне право мають юридичний характер.

2. Вони є засобами регулювання суспільних відносин.

3. Вони встановлюються державою.

4. Мають документальну форму закріплення.

5. Охороняються державою.

6. Мають визначений зміст та нормативний характер.

7. Мають юридичну силу, тобто породжують правові наслідки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]