57. Методика вивчення композиції художнього твору.

Ще з початкової школи учні знають, що розвиток подій у творі становить сюжет. У шкільній практиці й досі аналіз сюжету нерідко підмінюється переказом змісту. Потрібно ж виходити з того, з того, що сюжет – частина композиції і становить собою хід подій (зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка). Сюжет включає в себе також систему образів. Всі ці знання учні отримують у 8 класі. У старших класах звертається увага на багатоплановість сюжету. Виділяють основну і побічні сюжетні лінії.

У середніх класах в учнів формується вміння розбиратися в особливостях сюжету і композиції. У 8 класі учні отримують поняття про композицію твору як певне розміщення його частин і зв’язність між ними. Аналіз композиції зводиться головним чином до виділення складових частин, важливіших для розкриття теми, визначення ідеї. Композиція включай й позасюжетні елементи: описи, пролог, епілог, ліричні відступи, екскурси в минуле і майбутнє, назва твору. Учням слід відзначити, що композиція ліричних творів визначається чергуванням роздумів, відтворенням почуттів, настроїв героя. У старших класах ці знання поглиблюються при практичному застосуванні при аналізі творів. Учні довідуються про нові композиційні форми: постпозитивну експозицію, відступи публіцистичного характеру. Таким чином в учнів складається уявлення про різноманітність композиційних форм у художній літературі.

58. Методика вивчення зв’язків художньої літератури і кіномистецтва.

Кінематограф виник наприкінці 19 століття. Як мистецтво кіно напрацювало систему виражальних та зображальних засобів. Як мистецтво синтетичне, кіно поряд із своїми широко користується виражально-зображальними засобами інших мистецтв. Так, гра актора, принципи побудови мізансцен, багато режисерських ідей зближують кіно з театральним мистецтвом (а значить і з драматургією). Немало спільного в кіно й з музикою, живописом, графікою тощо. Однак найбільш міцними та різноманітними є його зв’язки з художньою літературою. Ідеї та образи літератури постійно збагачують кіномистецтво, багато у чому визначають напрям його естетичного пошуку.

Література – один із стовпів сучасного кіно. Сценарій, при усій своєрідності літературної форми, що зумовлене природою кіно і відрізняє цей твір від драматургічних жанрів, є перш за все літературним явищем. Сучасні літературні сценарії: кіно романи, кіноповісті, кіно новели тощо.

Впливаючи на кіно, література у свою чергу відчуває вплив самого кіно, його стилістики, композиційних прийомів, образної системи, ритму. Тому що кінематографічне бачення, монтажна побудова епізодів, швидка зміна кадрів, лаконізм мови та інше є характерними для багатьох творів сучасної прози, драматургії та поезії.

Тобто, зв’язки художньої літератури та кіно простежуємо в основному при вивченні сучасних творів та творів нової української літератури. Про кіно детально говоримо при вивченні творчості Довженка, а також коли демонструємо фільми, присвячені життю письменників (наприклад, Лесі Українки) та екранізовані за літературними творами.