47. Культурологічна змістова лінія на уроках мови.

Культурологічна змістова лінія являє собою систему культурологічних тем та має багатомірну структуру («всесвіт – людство – народ – я», «минуле – сучасне – майбутнє», «національне – загальнолюдське», «краса у природі та людині, в мистецтві та мові, духовна спадщина рідного народу та людства», «видатні постаті українського народу і людства»). Кожна тема розкривається за допомогою циклу уроків. Культурологічна змістова лінія зумовлює необхідність реалізації виховного потенціалу уроку.

48. Комунікативна змістова лінія на уроках мови.

Комунікативна змістова лінія – визначає зміст роботи над формуванням у учнів умінь самостійно створювати усні й письмові висловлювання різних жанрів. У процесі реалізації комунікативної змістової лінії повинні гармонійно розвиватися усі 4 види мовленнєвої діяльності (слухання: глобальне, детальне, критичне; говоріння: монологічне, діалогічне; читання текстів різних типів та жанрів; письмо).

Комунікативна змістова лінія містить:

а) відомості про мовлення, зокрема, такі поняття як спілкування і мовлення, ситуація спілкування, текст-монолог, діалог, полілог, типи, стилі і жанри мовлення;

б) перелік основних видів робіт, основними з яких є перекази і твори, а також конспекти, реферати, доповіді – виступи на зборах, участь у дискусіях, рецензії…

Комунікативна змістова лінія реалізується на спеціальних уроках розвитку зв’язного мовлення, а також на переважній більшості уроків.

49. Лінгвістична змістова лінія на уроках мови.

Лінгвістична змістова лінія містить основні мовознавчі поняття, вимоги до роботи над орфоепічними і граматичними нормами української літературної мови, правила орфографії та пунктуації; теоретичні відомості про різні розділи української лінгвістики. Опрацювання зазначених тем повинно сприяти мовленнєвому розвитку учнів.

50. Діяльнісна змістова лінія на уроках мови.

Діяльнісна змістова лінія має суто процесуальний характер, тобто її зміст виражається на рівні узагальнених умінь і вправ комплексного характеру. За час навчання в школі учні повинні навчитися робити спостереження (порівнювати, виділяти головне, систематизувати і узагальнювати, конкретизувати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки), експериментувати (створювати моделі мовних висловлювань), доводити чи спростовувати, оцінювати інформацію, систематизувати і запам’ятовувати її.

51. Принципи відбору змісту вивчення української мови.

1. Принцип реалізації діяльнісного підходу та особистісного підходу до визначення змісту навчання української мови;

2. Принцип взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку передбачає наявність у змісті таких елементів, які забезпечували в якнайповнішу реалізацію 3-х основних функцій у процесі навчання української мови; 3. Принцип диференційованої реалізованості передбачає розподіл змісту навчання мови і програмових вимог на відповідні рівні – мінімально-базовий, базовий і підвищений;

4. Принцип забезпечення єдності форми і змісту, мови і мовлення;

5. Принцип народності (обов’язкове використання різних видів і жанрів фольклору на уроці);

6. Принцип культуровідповідності передбачає наявність в освітньому змісті системи відомостей з культури мови, системи відомостей про національну і свідому культуру, а також переконання, що українська мова є скарбницею культурних досягнень українського народу та інших народів світу;

7. Принцип поліфункціональності мовної освіти означає, що в змісті мають бути компоненти, які не тільки розвивають мовленнєву компетентність учнів, але й сприяють реалізації етичної та естетичної функції рідної мови.