50. Особливості структури уроку з теми «Література рідного краю».

Основними методами навчання та формами організації навчально-пізнавальної діяльності на заняттях із літератури рідного краю для 5-8 класів є: бесіда за змістом книжки, твору; бесіда з елементами лекції; бесіда з елементами диспуту; розповідь; художня розповідь; заочна подорож; конкурс знавців літератури рідного краю; інсценізація тощо. У 9-11 класах: лекція; оглядова лекція тематичного характеру; семінар за творчістю письменника; диспут; конференція; зустріч і розмова з письменником; екскурсія або заочна подорож; обговорення проблем за круглим столом та ін.

Залежно від мети, завдань уроку, особливостей та жанру художнього твору, обраного вчителем методу проведення заняття можна використати різноманітні прийоми роботи: повідомлення; стислі, докладні та творчі перекази, художню розповідь; виразне читання та інсценізацію; читання творів і уривків уголос; «оживлення» подій та словесний опис картини; підготовку й обговорення відгуків, анотацій, рецензій; дослідно-пошукову роботу в місцевих бібліотеках, музеях, картинних галереях, архівах; виписування образних висловлювань, афоризмів; підготовку виставок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій; інтерв’ю з автором, його рідними, друзями, знайомими; складання словничків термінів, понять; виставку учнівських ілюстрацій до твору; сценічні замальовки, фрагменти діа- та відеофільмів тощо.

Методичною наукою ще не розроблена типологія уроків літератури рідного краю. Тут можуть бути представлені як вступні заняття (настановчо-мотиваційні, на яких учитель поведе учнів-читачів у мистецький світ регіону, з’ясує, що їм відомо, що вони читали, бачили, чули під час канікул чи опрацювали за рекомендаційним списком); уроки-спілкування за прочитаним твором чи всією творчістю митця; підсумково-рекомендаційні уроки, на яких учні мають представити творчу роботу: літературний портрет письменника-земляка, звуковий альбом «Пісні мого краю», відеокліп (сюжет) «Ох анекдот, анекдот» або «Народні байки з вуст мого дідуся (батька)» тощо. На підсумковому уроці узагальнюється вивчене впродовж року, осмислюється ступінь оволодіння навчальним матеріалом, подається список творів для самостійного читання, відбувається презентація нових видань тощо.

Уроки літератури рідного краю можуть бути як традиційними, так і нестандартними: урок-конкурс, заочна подорож, інсценізація, «оживлення», художня розповідь тощо (для 5-8 класів); урок-конференція, семінар, диспут, зустріч, екскурсія, візуалізація, практикум (для 9-11 класів).

Мета, яку вчитель ставить перед собою: навчати учнів так, щоб вони мали бажання читати художні твори письменників-земляків, обговорювати їхні надбання, дискутувати щодо проблемних питань; ставити запитання, писати власні творчі роботи. Зацікавленість учителя (якщо вона існує) передається учням.

51. Методика вивчення пейзажної лірики.

Твори пейзажної лірики потребують своєрідного підходу до їх вивчення. Зумовлено це тим, що вірші такого типу невеликі за розміром і передаються в них не події з життя людей, а почуття, пов'язані із змалюванням явищ природи, переживань. Така поезія сприяє емоційному пізнанню дійсності. Звідси стає зрозумілою вимога методики – читанням ліричних віршів вводити дітей у світ художніх образів через почуття, а далі вести від почуттів до думок, до висновків.

Поняття пейзажу вводиться у 5 класі. Пейзажну лірику вивчають як один з різновидів лірики у контексті творчості окремого автора. Так, взначаємо і функцію пейзажу у творах.

Програма з української літератури містять у собі багато творів про природу. Проте частина вчителів іноді забувають про те, що красу природи можна передати не тільки словами, але і музикою, і живописом. Література, музика, живопис - взаємозбагачувані види мистецтва, які глибоко впливають на відчуття і емоції. Музика, супроводжуючи читання віршів, створює настрій, адекватний авторському. Розглядаючи репродукції картин художників дитина пізнає оточуючий мир; образи, намальовані поетом, стають для неї більш доступними і яскравими.