25. Питання вивчення жанрів великої прози.

За програмою у школі вивчають великі епічні твори – романи. Наприклад, Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні», Гончара «Собор», Підмогильного «Місто» тощо.

Пропонують декілька варіантів читання-спостереження романів для дальшого вивчення їх. 1. Коментований запис змісту роману (автор, розділи, головні особи, короткий зміст кожного розділу, образотворчі засоби, висновки); 2. осмислений запис змісту (назва, короткий зміст, сприйняття учнем), 3. складання схем.

Прийоми роботи з романом: план, переказ, прийом усного малювання, прийом інсценізування, бесіда тощо. Використовуються різні методи аналізу. Наприклад, пообразний, проблемно-тематичний, історичний тощо.

Учні аналізують як зміст, так і форму твору. Доцільно розглядати роман за розділами. Поділити його вивчення на кілька уроків. Обов’язково провести заключний урок, щоб повністю систематизувати та узагальнити знання учнів.

Поняття про роман дається у 8 класі при вивченні «Яничарів» Романа Іваничука. Вивчають роман-баладу Валерія Шевчука «Дим на горі» (11 клас), пригодницький роман І. Багряного «Тигролови» (11 клас), проблемно-філософський роман-попередження Гончара «Собор», історичний роман-хроніка «Чорна рада» тощо.

26. Використання позааудиторних засобів при вивченні літератури.

При вивченні літератури в школі використовують різні засоби: роботу з обдарованими дітьми, роботу зі «слабкими» учнями, позакласну роботу, факультативні заняття. Як поза аудиторні засоби можна використовувати декілька видів роботи: екскурсії, відвідування театрів та кінотеатрів тощо.

Так, Завдяки фольклорно-краєзнавчим експедиціям учитель має змогу дати учням уявлення про історію, пам'ятки культури, фольклорні традиції відповідного регіону, діяльність основних центрів науково-дослідницької роботи з фольклору. Головною метою фольклорної експедиції є комплексне обстеження сучасного стану розвитку фольклору обраного району. Школярі здійснюють записи уснопоетичних творів, мелодій, набуваючи при цьому навичок фольклористичної праці. Звертається увага на структуру фольклорного матеріалу різних вікових і професійних груп населення, місце в ньому традиційних фольклорних жанрів і пісенних та оповідних новотворів, з'ясовуються вияви міжнаціональних мистецьких зв'язків, впливу на фольклор літератури, професійного музичного мистецтва. Проведення експедиції: організаційний момент, збирання матеріалу, опрацювання матеріалу, його упорядкування.

Навчальні екскурсії та походи літературними місцями є обов’язковими та необхідними складовими навчально-виховного процессу з літератури. Вони передбачають створення умов для наближення змісту предмета до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, які вплинули на письменника, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно-орієнтаційної спрямованості навчально-виховного процесу.

Екскурсії з учнями загальноосвітніх навчальних закладів можуть мати різну дидактичну мету та об’єкти. Екскурсії можуть бути випереджувальними і проводитися напередодні вивчення нової теми; тематичними - для поліпшення розуміння учнями певної теми або розділу; комплексними, що охоплюють широке коло питань і проводяться наприкінці вивчення розділу або навчального року з метою узагальнення знань та вмінь.

До початку проведення кожної екскурсії вчителю слід добре вивчити об’єкт, ознайомитися зі спеціальною літературою за темою екскурсії, правильно спланувати її проведення. У плані проведення екскурсії слід передбачити мету та дидактичні завдання, послідовність огляду екскурсійного об’єкту, завдання для учнів (спільні, групові або індивідуальні), використання екскурсійного матеріалу для подальшої роботи тощо. Проведення екскурсій може здійснюватися як професійним екскурсоводом, так і безпосередньо вчителем.

Напередодні екскурсії чи походу вчитель має ознайомити школярів із планом її проведення, поставити ряд запитань, відповіді на які учні повинні дізнатися під час огляду. З метою підвищення зацікавленості школярів екскурсією, сприяння розвитку в них ініціативи та самостійності можна запропонувати індивідуальні та групові завдання щодо вивчення окремих об’єктів, складання задач, збирання колекційного матеріалу, підготовки звітних матеріалів.

Підбиття підсумків екскурсій та походів може здійснюватися залежно від віку школярів у різних формах: бесіди, під час якої вчитель з'ясовує враження учнів від об’єкта, обговорює найважливіші етапи екскурсії, конференції – під час якої учні звітують щодо виконання запропонованих раніше завдань (проектів), диспуту, під час якого учні висловлюють власну позицію щодо побаченого та почутого; виставки колекцій, стіннівок, малюнків, альбомів тощо.