22. Методика проведення уроку-диспуту.

Основу уроків-диспутів складають розгляд і дослідження спірних питань, проблем, різних підходів, при аргументуванні думок, вирішенні завдань і т.д. Розрізняють:

1. Екскурсії-діалоги, коли урок компонується навкруги діалогу двох головних учасників.

2. Групові диспути, коли дискусійні питання розв'язуються в процесі групової роботи.

3. Масові диспути, коли в полеміці беруть участь всі учні класу.

На етапі підготовки уроку-диспуту вчитель повинен чітко сформувати завдання, що розкриває єство проблеми і можливі шляхи вирішення. У разі потреби учасникам майбутнього диспуту треба познайомитися з додатковою літературою, наперед відібраною і запропонованою вчителем.

На початку уроку обґрунтовується вибір теми або питання, уточнюються умови диспуту, виділяються вузлові моменти обговорюваної проблеми.

Головний момент диспуту - безпосередня суперечка її учасників. Для її виникнення неприйнятний авторитарний стиль викладання, бо він не розташовує до відвертості, висловлювання своїх поглядів. Ведучий диспуту, частіше всього вчитель, може використовувати різні прийоми активізації учнів, підбадьорюючи їх репліками типу "хороша думка", "цікавий підхід, але", "давайте подумаємо разом", "яка несподівана, оригінальна відповідь ", або роблячи акцент на роз'ясненні значень протилежних точок зору і т.д. Необхідно роздумувати разом з учнями, допомагаючи при цьому їм формулювати свої думки і розвивати співпрацю між собою і ними.

В ході диспуту не треба добиватися одноманітності оцінок. Проте з принципових питань слід вносити ясність. Осібно стоїть питання про культуру диспуту. Образа, докори, недоброзичливість у ставленні до товаришів не повинні бути присутні в опиті. Крик, грубість частіше за все виникають тоді, коли в основі диспуту лежать не тільки факти або закономірність, а й емоції. При цьому часто його учасники не володіють предметом суперечки і "говорять на різних мовах". Формуванню культури дискусії можуть допомогти наступні правила: - вступаючи в дискусію, необхідно представляти предмет суперечки; - в суперечці не допускати тону переваги; - грамотно і чітко ставити питання; - формулювати головні висновки.

Момент закінчення диспуту слід вибирати так, щоб попередити повторення сказаного, бо це негативно впливає на підтримку інтересу учнів до проблем, що розглядаються на уроці. Завершивши диспут, необхідно підвести його підсумки. Тут потрібно оцінити правильність формулювання і вживання понять, глибину аргументів, уміння використовувати прийоми доказів, спростувань, висунення гіпотез, культуру диспуту. На цьому етапі учні одержують за диспут оцінки, які не треба знижувати за те, що учень відстоював невірну точку зору.

Наприклад, можна провести урок-диспут за поемою Тараса Шевченка «Катерина» «Хто винен у трагедії Катерини?».

На заключному етапі уроку можна не тільки систематизувати можливі шляхи рішення обговорюваної проблеми, але і поставити пов'язаний з нею нові питання, що дають базу для нових роздумів учням.