8. Вивчення біографії письменника.

Під час вивчення біографії митця найдоцільніше використовувати метод лекції. Важливим є момент залучення учнів до навчання методами бесіди та самостійної роботи. Ці методи будуть більш ефективними при вивченні творчості письменника, коли діти під керівництвом і за допомоги вчителя будуть аналізувати твори. Біографія ж митця зазвичай подається при вивченні нової теми, тобто на уроці засвоєння нових знань. Наприклад, на першому уроці розглядається у вигляді лекції життєвий і творчий шлях Миколи Хвильового, на наступних аналізуються твори «Кіт у чоботях», «Я (Романтика)»

Тут ми маємо великий обсяг інформації, який маємо подати учням. В цьому допомагає метод лекції. Вчитель зможе підібрати найбільш яскраві та важливі моменти з життя митця. До того ж варто додати до лекції засоби наочності. Наприклад, підчас лекції про Лесю Українку та Павла Тичину можна демонструвати уривки з однойменних фільмів, які створені кіностудіями на замовлення МОН України. Важливим є використання портретів тощо.

Таким чином, уроки з біографії письменника частіше за все будуються як лекція вчителя. В лекції значущими є і логічність побудови, і яскравість змісту, і темп мови, виразність міміки і жестів педагога. Адже розповідь про життя письменника включає живий діалог, сторінку спогадів, уривок з листа. В лекції про біографію письменника часто виникає небезпека фактографії. Тим, що вчиться ж цікавий не сухий виклад подій, а жива розповідь, що приводить до відчуття безпосереднього, особистого знайомства з письменником. Вчитель повинен бути стурбований не тільки детальною конкретизацією уявлень про особу письменника, але і роздумами над життям великої людини, поясненням її, виявленням ідейного, етичного і естетичного підтексту біографічних фактів. При вивченні біографії слід ретельно обдумати форми опиту і домашніх завдань. Тут може знайти місце не тільки складання хронологічних таблиць за підручником і запис плану лекції вчителя, але і проведення вікторини, і словарна робота, така необхідна у зв'язку з «біографічними уроками», на яких вводиться безліч понять, і підбір епіграфа до уроку, і зіставлення фактів біографії з ліричними відступами письменника в його творах.

9. Основні етапи роботи над художнім твором.

Аналізуючи стан викладання літератури в середніх навчальних закладах, методисти та вчителі – практики порушують нагальну потребу сучасного коментування художніх творів. Ніхто не буде суперечити тому, що нині потрібні нові методичні підходи до інтерпретації художніх творів.

Основні етапи роботи над художнім твором:

1. Вступне заняття,

2. Читання твору,

3. Аналіз твору,

4. Заключне заняття.

Кожний етап включає різноманітні види діяльності учнів. Етапи не є строго розмежованими. Навпаки, вони взаємодіють один з одним і переходять один в інший. Основна мета вступних занять: створення установки на сприйняття і розуміння тексту, мотивування подальшого аналізу і створення орієнтирів сприйняття. Це орієнтування в жанрі і загальному характері твору, в місці і в часі дії, у системі образів і подій, в емоційному відношенні автора до персонажів, в об'ємі і образному ядрі твору. Розрізняються два основні шляхи підготовки до читання і аналізу тексту: на основі твору, що вивчається, і на основі особистих вражень. В зміст вступних занять може входити повідомлення історичних і біографічних відомостей, необхідних для розуміння тексту; соціально-побутовий коментар, пояснення незрозумілих слів.

Читання твору – один з найважливіших етапів. Учитель може використовувати різні прийоми: задати читання додому або прочитати твір на уроці. Варто проводити виразне та коментоване письмо.

Аналіз твору - найвідповідальніший момент в роботі вчителя з класом. В задачу вчителя входить подолання розриву між сприйняттям тексту і його аналізом, розбором. В зміст аналізу входять: загальне значення твору, його ідейна спрямованість; сюжет; при аналізі сюжету з'ясовуються характери героїв, система образів, портрет героя, обстановка, пейзаж і окремі художні деталі; композиція (побудова твору в цілому); мова.

Заключні заняття мають на меті не тільки підведення підсумків і формування узагальнень і висновків. Заключні заняття орієнтують учнів на відтворення цілісності твору, на доведення читацького сприйняття до глибокого поєднання образних і понятійних елементів мислення. Висновок завжди несе в собі елемент новизни і зосередженості на найголовнішому. Особливого значення набуває робота з підручником, з опорними конспектами, завдання порівняльного характеру, творчі роботи, використовування ілюстрацій, виразне читання уривків з тексту з метою відтворити емоційне сприйняття літературного тексту. На заключних заняттях по вивченню ліричних творів нерідко проводяться конкурси читців, літературно-музичні композиції.