58. Шкільний кабінет мови.

Шкільний кабінет мови має відповідати загальним вимогам: санітарно-гігієнічним, естетичним, має бути визначений відповідальний за кабінет та режим його роботи.

Кабінет мусить мати учбово-методичне забезпечення: дидактичні матеріали до виконання завдань, тестів, стендовий матеріал (схеми аналізів різних частин мови), повідомлення та поради (наприклад стосовно державного тестування), ТЗН.

Відповідно до вимог учбовий кабінет мови повинен бути оснащений:

класною дошкою;

робочими місцями учнів;

робочим столом вчителя;

комплектом дидактичних матеріалів і карток із завданнями для перевірки знань і організації самостійної роботи учнів;

комплектом ТЗН і пристосуваннями для їх використання;

бібліотекою з предмету і бібліографічною картотекою до неї;

комплектом навчально-методичних посібників;

набором кращих проектних і творчих робіт по предмету;

описом учбового устаткування, що є в кабінеті, і ТЗН;

правилами користування учбовим кабінетом.

Розміщення і зберігання роздаточного і наочного матеріалу:

розподілений по темах і по класах;

є перелік всіх матеріалів;

таблиці розставлені в певній послідовності і пронумеровані;

є список всіх таблиць і відео- та аудіоматеріалів.

59. Оцінювання усних відповідей учнів на уроках мови. Виведення підсумкових оцінок.

Призначення перевірки та оцінки знань, умінь і навичок з мови - виявляти й удосконалювати якість сприймання та розуміння мовних явищ, аналізувати мовні вміння та навички.

Оцінюючи мовну грамотність, стилістичну вправність, логічну структуру та обсяг усних відповідей з мови, викладач використовує норми оцінки знань, що визначені у програмі.

Оцінкою змісту відповідей з мови треба заохочувати глибоке, індивідуально-особисте сприймання української мови.

Оцінювання проводимо за 12 бальною шкалою. 1-3 низький рівень, 4-6 – достатній, 7-9 – середній, 10-12 високий. Існують строгі нормативи. Так, наприклад 11 балів - учень в цілому оволодів уміннями, що засвідчують достатній рівень володіння мовленням в нестандартних ситуаціях, зокрема вміннями виступати з доповідями і повідомленнями перед численною аудиторією за результатами власної пізнавальної діяльності, дискутувати, переконливо аргументуючи особисту життєву позицію, узгоджуючи її із загальнолюдськими моральними нормами, самостійно визначати програму особистої пізнавальної діяльності, успішно вирішувати різноманітні комунікативні завдання в процесі неповторного плину життєвих ситуацій, не порушуючи етикетних і етичних норм тощо; його діалогічне мовлення, окрім таких рис, як змістовність, невимушеність, відповідність мовним і етикетним нормам, характеризується ознаками неповторного індивідуального стилю.

За навчальний семестр і навчальний рік ставиться підсумкова оцінка. Вона є єдиною й узагальнено відображає підготовку учня з української мови: засвоєння теоретичного матеріалу, володіння вміннями, мовленнєвий розвиток, рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності.

Підсумкову оцінку не можна виводити механічно як середнє арифметичне попередніх оцінок. Вирішальною у її визначенні треба вважати фактичну підготовку учня за всіма показниками на час виведення цієї оцінки. Але щоб стимулювати серйозне ставлення учнів до занять протягом усього навчального року, при виведенні підсумкових оцінок необхідно враховувати результати їх тематичної успішності (оцінки за усні відповіді, навчальні роботи та рівень виконання контрольних робіт, тестових завдань).

При виведенні підсумкової оцінки перевага надається оцінкам, що відображають оволодіння учнями орфографічними та пунктуаційними навичками і мовленнєвими вміннями.