
- •1. Українська мова як навчальна дисципліна в школі.
- •2. Методи і прийоми вивчення фонетики й орфоепії.
- •3. Предмет, завдання і наукові основи методики викладання української мови.
- •4. Зміст і побудова курсу методики викладання української мови.
- •5. Зв'язок методики викладання української мови з суміжними дисциплінами.
- •6. Визначення складу в мовознавчій науці та шкільних підручниках. Програми з української мови для загальноосвітніх шкіл
- •7. Підручники та посібники з української мови для загальноосвітніх шкіл.
- •8. Основні компоненти уроків з української мови.
- •9. Викладання української мови в школах з іншою мовою навчання.
- •10. Загальна характеристика методів і прийомів навчання.
- •11. Методи і прийоми вивчення орфографії.
- •12. Значення і завдання вивчення лексики і фразеології в школі.
- •13. Методика вивчення лексики і фразеології.
- •14. Психологічні основи навчання мови.
- •15. Дидактичні основи навчання мови.
- •16. Метод зв’язного викладу вчителя на уроках мови.
- •17. Використання методу спостереження й аналізу мовних явищ на уроках словесності.
- •18. Метод бесіди на уроках мови.
- •19. Метод роботи з підручником на уроках мови.
- •20. Програмове навчання української мови.
- •21. Метод вправ і мовного розбору на уроках мови.
- •22. Метод проблемного навчання української мови.
- •23. Зміст і значення вивчення розділів «Будова слів» і «Словотвір» в школі.
- •24. Методи і прийоми вивчення теми «Словотвір».
- •25. Методи і прийоми вивчення розділу «Будова слова й орфографія».
- •26. Структура й методика уроку вивчення нового матеріалу.
- •27. Структура й методика уроку формування умінь і навичок.
- •28. Змістові лінії уроку української мови.
- •29. Методика вивчення загальних питань про частини мови.
- •30. Методика проведення навчального і контрольного переказів.
- •31. Методика і прийоми вивчення словозміни частин мови.
- •32. Типи творів, методика проведення і перевірки.
- •33. Методика проведення уроків навчального і контрольного творів.
- •34. Робота над розвитком ділового і публіцистичного мовлення учнів.
- •35. Перевірка і оцінка робіт з розвитку зв’язного мовлення. Робота над помилками.
- •36. Методика вивчення словотвору частин мови.
- •37. Структура і методика уроку аналізу контрольної роботи.
- •38. Структура і методика уроку узагальнення і систематизації вивченого.
- •39. Структура і методика уроку повторення теми, розділу.
- •40. Структура і методика уроку перевірки й обліку набутих знань, умінь і навичок.
- •41. Зміст і завдання роботи з мови в 10-11 класах.
- •42. Форми підрядного синтаксичного зв’язку між компонентами словосполучень у науковій та шкільній граматиці і засоби їхнього вираження. Методика вивчення словосполучення.
- •43. Методика вивчення речення.
- •44. Методика роботи вчителя-словесника.
- •45. Факультативні заняття з української мови.
- •46. Зміст і форми позакласної роботи з мови та методика її проведення.
- •47. Культурологічна змістова лінія на уроках мови.
- •48. Комунікативна змістова лінія на уроках мови.
- •49. Лінгвістична змістова лінія на уроках мови.
- •50. Діяльнісна змістова лінія на уроках мови.
- •51. Принципи відбору змісту вивчення української мови.
- •52. Робота над пунктуаційними помилками.
- •53. Види орфографічних вправ та методика їх проведення і перевірки.
- •54. Робота над орфографічними помилками.
- •55. Види переказів, методика проведення і перевірки.
- •56. Методика вивчення стилістики.
- •57. Оцінювання диктантів, переказів, творів і контрольних робіт з української мови.
- •58. Шкільний кабінет мови.
- •59. Оцінювання усних відповідей учнів на уроках мови. Виведення підсумкових оцінок.
- •60. Структура мовної освіти у загальноосвітній школі.
- •Українська література
- •1. Зміст і структура шкільного курсу з літератури
- •2. Мета і завдання вивчення літератури в середній школі.
- •3. Завдання методики викладання літератури в середній школі.
- •4. Особливості сприймання учнями художніх творів.
- •5. Спілкування на уроках літератури.
- •6. Методи навчання на уроках літератури.
- •7. Типологія уроків літератури.
- •8. Вивчення біографії письменника.
- •9. Основні етапи роботи над художнім твором.
- •10. Підготовка учнів до сприймання творів. Значення вступних занять.
- •11. Аналіз художнього твору.
- •12. Методика вивчення фольклорної лірики.
- •13. Методика вивчення функціонування біблійних образів та мотивів у художній літературі.
- •14. Особливості викладання давньої української літератури в середній школі.
- •15. Методика вивчення ліричних жанрів давньої української поезії.
- •16. Особливості вивчення жанру байки.
- •17. Питання вивчення мистецького синкретизму на уроках літератури.
- •18. Методика вивчення драматичних творів.
- •19. Методика вивчення системи персонажів епічного твору.
- •20. Методика вивчення жанрів гумору й сатири.
- •21. Особливості вивчення теми "Література рідного краю".
- •22. Методика проведення уроку-диспуту.
- •23. Проблеми вивчення української драматургії другої половини XIX ст., використання позакласних та позашкільних методів при осягненні цієї теми.
- •24. Методика вивчення патріотичної лірики.
- •25. Питання вивчення жанрів великої прози.
- •26. Використання позааудиторних засобів при вивченні літератури.
- •27. Питання вивчення поетичного епосу.
- •28. Методика вивчення малих епічних форм.
- •29. Міжпредметні зв’язки на уроках літератури.
- •30. Методика вивчення драматургії в її пов'язаності з театральним мистецтвом.
- •31. Методика вивчення жанрово-стильових аспектів комічного.
- •32. Методика вивчення жанру роману.
- •33. Специфіка вивчення історичних подій на уроках літератури.
- •34. Методика вивчення фольклорного епосу в школі.
- •35. Методика вивчення оригінальної літератури Київської Русі.
- •36. Методика вивчення полемічної літератури кінця хvi ст.
- •38. Особливості вивчення філософських питань на уроках літератури.
- •39. Методика вивчення перекладу і переспіву.
- •40. Методика вивчення фольклорних традицій в українській літературі.
- •41. Методика вивчення функціонування публіцистичних мотивів у ліричній та епічній поезії.
- •42. Методика вивчення епічних жанрів.
- •43. Методика вивчення системи персонажів епічного твору.
- •44. Методика вивчення особливостей композиції великого епічного твору.
- •45. Методика вивчення жанру літературно-критичної статті.
- •46. Методика вивчення ліричного твору.
- •48. Методика вивчення взаємозв’язку драматургії з театральним мистецтвом
- •49. Методика вивчення драматургічної класики у зв’язку з її сучасними сценічними та кінематографічними інтерпретаціями.
- •50. Особливості структури уроку з теми «Література рідного краю».
- •51. Методика вивчення пейзажної лірики.
- •52. Методика вивчення специфіки функціонування міфологічних та фольклорних образів у творі художньої літератури.
- •53. Методика вивчення мистецького синкретизму літературного твору.
- •54. Методика вивчення знакового твору в контексті творчості автора.
- •55. Методика вивчення творчості письменника в контексті розвитку художніх напрямків та течій.
- •56. Методика проведення уроку з позакласного читання.
- •57. Методика вивчення композиції художнього твору.
- •58. Методика вивчення зв’язків художньої літератури і кіномистецтва.
- •59. Методика вивчення творчості письменника у контексті художніх осягнень літературної школи, до якої він належить.
- •60. Виховання патріотизму на уроках літератури.
55. Види переказів, методика проведення і перевірки.
Перекази і твори - основні вправи з розвитку узагальнених умінь зв'язного мовлення. Робота над ними здійснюється паралельно, у взаємозв'язку. Перекази є підготовчою ланкою у навчанні творам. Проведення переказу за розповідним, описовим текстом і текстом-міркуванням передує побудові самостійного висловлювання того ж типу і стилю.
Вiдповiдно до програми учнi мають навчитися писати рiзнi види переказiв: докладнi, детальнi, уснi й письмовi, стислi, вибiрковi, творчi, перекази-переклади, перекази за картинами, фiльмами, виставами i т. п.
Залежно від докладності передачі змісту та міри збереження композиції тексту розрізняємо перекази:
1) детальні, або близькі до тексту (зміст вихідного тексту відтворюється повно, з усіма деталями, зберігаються тип тексту, його композиційні і мовні особливості);
2) вибіркові (відтворюється не весь текст, а якась його частина, пов'язана з певною темою; його композиція, як правило, змінюється);
3) стислі (передається головне із змісту тексту, деталі опускаються. Тип тексту може бути збережений або змінений залежно від об'єму та ступеня стислості);
4) перекази з додатковим завданням, або творчі перекази (вправа передбачає внесення певних змін у зміст чи композицію вихідного зразка - заміну особи розповідача, доповнення тексту, перестановку частин тощо. Тип тексту, його мовні особливості можуть зберігатися або змінюватися залежно від характеру завдання). Потребує постiйної уваги проблема гармонiйного поєднання навчання чотирьох видiв мовленнєвої дiяльностi (аудiювання, читання, говорiння, письмо).
Письмові перекази, близькі по тексту, проводяться в усіх класах, починаючи з періоду навчання грамоти. Важливо, щоб самостійне письмо, яке спирається не на списування чи диктант, а саме на мовлення дітей (в даному випадку на переказ прочитаного), вводилося якнайраніше. Від запису окремих слів, словосполучень, речень, фрагментів усного переказу слід уже у 2 класі переходити до повних переказів невеличких текстів.
Ефективним прийомом підготовки до письмового переказу є вільний диктант. Учитель читає текст частинами, а учні записують так, як запам'ятали (вільно).
До стислого переказу проводиться систематична, роз-зосереджена підготовка. З цією метою використовуються такі типи завдань:
1) виділення речення-зачину, у якому виражена тема логічно закінченої частини твору;
2) виділення деталізуючої, пояснюючої частини мікро-тексту;
3) скорочення логічно закінченої частини тексту виключенням деталей;
4) розширення, розгортання речення-зачину введенням пояснень, деталей, розкриттям змісту узагальнюючого слова;
5) підбір узагальнюючого слова (родового поняття) до ряду слів;
6) підбір одного узагальнюючого речення до кількох речень мікротексту;
7) інтонаційне виділення слів, найважливіших для вираження думки.
Більш плідний прийом - виконання першого варіанта роботи на чернетці, колективне її редагування і написання удосконаленого тексту.
Редагування першого варіанта переказу проходить більш ефективно не відразу після його написання, а через деякий час. Проходить втома, загострюється сприймання. Учень відвикає від свого тексту, дивиться на нього ніби зі сторони, зіркішим поглядом.
Перевірка переказів здійснюєть за стандартами (кількість помилок – оцінка).
Організовуючи аналіз переказів, учитель у першу чергу відзначає досягнення, удачі, творчі знахідки дітей. Акцентує на успіхах у оволодінні практичними навичками і вміннями, порівняно з попередньою роботою.
Типові для класу помилки (змістові, структурно-композиційні, стилістичні) класовод добирає й аналізує так, що розгортається ціла програма для створення наступного, більш досконалого переказу.
Слова, речення, у яких допущено помилки, учитель включає до різних видів диктантів і списування, у вправи з опорою на графічну наочність, які виконуються учнями колективно і самостійно.