- •1. Українська мова як навчальна дисципліна в школі.
- •2. Методи і прийоми вивчення фонетики й орфоепії.
- •3. Предмет, завдання і наукові основи методики викладання української мови.
- •4. Зміст і побудова курсу методики викладання української мови.
- •5. Зв'язок методики викладання української мови з суміжними дисциплінами.
- •6. Визначення складу в мовознавчій науці та шкільних підручниках. Програми з української мови для загальноосвітніх шкіл
- •7. Підручники та посібники з української мови для загальноосвітніх шкіл.
- •8. Основні компоненти уроків з української мови.
- •9. Викладання української мови в школах з іншою мовою навчання.
- •10. Загальна характеристика методів і прийомів навчання.
- •11. Методи і прийоми вивчення орфографії.
- •12. Значення і завдання вивчення лексики і фразеології в школі.
- •13. Методика вивчення лексики і фразеології.
- •14. Психологічні основи навчання мови.
- •15. Дидактичні основи навчання мови.
- •16. Метод зв’язного викладу вчителя на уроках мови.
- •17. Використання методу спостереження й аналізу мовних явищ на уроках словесності.
- •18. Метод бесіди на уроках мови.
- •19. Метод роботи з підручником на уроках мови.
- •20. Програмове навчання української мови.
- •21. Метод вправ і мовного розбору на уроках мови.
- •22. Метод проблемного навчання української мови.
- •23. Зміст і значення вивчення розділів «Будова слів» і «Словотвір» в школі.
- •24. Методи і прийоми вивчення теми «Словотвір».
- •25. Методи і прийоми вивчення розділу «Будова слова й орфографія».
- •26. Структура й методика уроку вивчення нового матеріалу.
- •27. Структура й методика уроку формування умінь і навичок.
- •28. Змістові лінії уроку української мови.
- •29. Методика вивчення загальних питань про частини мови.
- •30. Методика проведення навчального і контрольного переказів.
- •31. Методика і прийоми вивчення словозміни частин мови.
- •32. Типи творів, методика проведення і перевірки.
- •33. Методика проведення уроків навчального і контрольного творів.
- •34. Робота над розвитком ділового і публіцистичного мовлення учнів.
- •35. Перевірка і оцінка робіт з розвитку зв’язного мовлення. Робота над помилками.
- •36. Методика вивчення словотвору частин мови.
- •37. Структура і методика уроку аналізу контрольної роботи.
- •38. Структура і методика уроку узагальнення і систематизації вивченого.
- •39. Структура і методика уроку повторення теми, розділу.
- •40. Структура і методика уроку перевірки й обліку набутих знань, умінь і навичок.
- •41. Зміст і завдання роботи з мови в 10-11 класах.
- •42. Форми підрядного синтаксичного зв’язку між компонентами словосполучень у науковій та шкільній граматиці і засоби їхнього вираження. Методика вивчення словосполучення.
- •43. Методика вивчення речення.
- •44. Методика роботи вчителя-словесника.
- •45. Факультативні заняття з української мови.
- •46. Зміст і форми позакласної роботи з мови та методика її проведення.
- •47. Культурологічна змістова лінія на уроках мови.
- •48. Комунікативна змістова лінія на уроках мови.
- •49. Лінгвістична змістова лінія на уроках мови.
- •50. Діяльнісна змістова лінія на уроках мови.
- •51. Принципи відбору змісту вивчення української мови.
- •52. Робота над пунктуаційними помилками.
- •53. Види орфографічних вправ та методика їх проведення і перевірки.
- •54. Робота над орфографічними помилками.
- •55. Види переказів, методика проведення і перевірки.
- •56. Методика вивчення стилістики.
- •57. Оцінювання диктантів, переказів, творів і контрольних робіт з української мови.
- •58. Шкільний кабінет мови.
- •59. Оцінювання усних відповідей учнів на уроках мови. Виведення підсумкових оцінок.
- •60. Структура мовної освіти у загальноосвітній школі.
- •Українська література
- •1. Зміст і структура шкільного курсу з літератури
- •2. Мета і завдання вивчення літератури в середній школі.
- •3. Завдання методики викладання літератури в середній школі.
- •4. Особливості сприймання учнями художніх творів.
- •5. Спілкування на уроках літератури.
- •6. Методи навчання на уроках літератури.
- •7. Типологія уроків літератури.
- •8. Вивчення біографії письменника.
- •9. Основні етапи роботи над художнім твором.
- •10. Підготовка учнів до сприймання творів. Значення вступних занять.
- •11. Аналіз художнього твору.
- •12. Методика вивчення фольклорної лірики.
- •13. Методика вивчення функціонування біблійних образів та мотивів у художній літературі.
- •14. Особливості викладання давньої української літератури в середній школі.
- •15. Методика вивчення ліричних жанрів давньої української поезії.
- •16. Особливості вивчення жанру байки.
- •17. Питання вивчення мистецького синкретизму на уроках літератури.
- •18. Методика вивчення драматичних творів.
- •19. Методика вивчення системи персонажів епічного твору.
- •20. Методика вивчення жанрів гумору й сатири.
- •21. Особливості вивчення теми "Література рідного краю".
- •22. Методика проведення уроку-диспуту.
- •23. Проблеми вивчення української драматургії другої половини XIX ст., використання позакласних та позашкільних методів при осягненні цієї теми.
- •24. Методика вивчення патріотичної лірики.
- •25. Питання вивчення жанрів великої прози.
- •26. Використання позааудиторних засобів при вивченні літератури.
- •27. Питання вивчення поетичного епосу.
- •28. Методика вивчення малих епічних форм.
- •29. Міжпредметні зв’язки на уроках літератури.
- •30. Методика вивчення драматургії в її пов'язаності з театральним мистецтвом.
- •31. Методика вивчення жанрово-стильових аспектів комічного.
- •32. Методика вивчення жанру роману.
- •33. Специфіка вивчення історичних подій на уроках літератури.
- •34. Методика вивчення фольклорного епосу в школі.
- •35. Методика вивчення оригінальної літератури Київської Русі.
- •36. Методика вивчення полемічної літератури кінця хvi ст.
- •38. Особливості вивчення філософських питань на уроках літератури.
- •39. Методика вивчення перекладу і переспіву.
- •40. Методика вивчення фольклорних традицій в українській літературі.
- •41. Методика вивчення функціонування публіцистичних мотивів у ліричній та епічній поезії.
- •42. Методика вивчення епічних жанрів.
- •43. Методика вивчення системи персонажів епічного твору.
- •44. Методика вивчення особливостей композиції великого епічного твору.
- •45. Методика вивчення жанру літературно-критичної статті.
- •46. Методика вивчення ліричного твору.
- •48. Методика вивчення взаємозв’язку драматургії з театральним мистецтвом
- •49. Методика вивчення драматургічної класики у зв’язку з її сучасними сценічними та кінематографічними інтерпретаціями.
- •50. Особливості структури уроку з теми «Література рідного краю».
- •51. Методика вивчення пейзажної лірики.
- •52. Методика вивчення специфіки функціонування міфологічних та фольклорних образів у творі художньої літератури.
- •53. Методика вивчення мистецького синкретизму літературного твору.
- •54. Методика вивчення знакового твору в контексті творчості автора.
- •55. Методика вивчення творчості письменника в контексті розвитку художніх напрямків та течій.
- •56. Методика проведення уроку з позакласного читання.
- •57. Методика вивчення композиції художнього твору.
- •58. Методика вивчення зв’язків художньої літератури і кіномистецтва.
- •59. Методика вивчення творчості письменника у контексті художніх осягнень літературної школи, до якої він належить.
- •60. Виховання патріотизму на уроках літератури.
36. Методика вивчення словотвору частин мови.
Вимоги програми щодо вивчення словотвору на морфологічній основі дозволяють виробити в учнів уміння утворювати похідні слова з урахуванням специфічної для кожної частини мови системи словотворчих афіксів.
При вивченні частин мови потрібно зважати на такі завдання:
забезпечити усвідомлення учнями форм словозміни, якою характеризуються окремі самостійні частини мови, і навчити правильно застосовувати ці форми для побудови словосполучень та речень;
подати характерні відомості про словотвір окремих частин мови.
Словотвір частин мови вивчаємо у курсі морфології. Так, у програмі є урок, присвячений словотвору окремої частини мови. Відзначаємо, що іменники творяться префіксальний, суфіксальним, префіксально-суфіксальним, безафіксним способами, а також шляхом переходу прикметників в іменники. Способи творення прикметників: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, складання основ. Вивчаємо також творення ступенів порівняння прикметників (додавання префіксів).
Вивчаємо й творення дієприкметника і дієприслівника (похідні від дієслова).
Доцільно використовувати різні види вправ: словотвірний розбір, утворити прикметник складанням основ (щиросердий (щире серце), або ж визначити спосіб творення (ходити – ходіння, мішок – мішечок) тощо.
37. Структура і методика уроку аналізу контрольної роботи.
Урок аналізу контрольної роботи проводиться (вже виходячи з назви) після написання контрольної роботи. Розгляд помилок – системний (пунктуація, орфографія, стилістика). Загальна характеристика робіт проводиться на початку уроку. Над найпоширенішими помилками колективна робота.
Структура:
Організаційний момент.
Вступне слово вчителя (загальна оцінка виконаних робіт, аналіз найкращих і найгірших робіт без називання прізвищ).
Контрольні роботи – учням.
Самостійне ознайомлення учнів з результатами контрольної роботи.
Бесіда про характер типових недоліків і помилок та колективна робота над ними.
Індивідуальна робота над помилками.
Інструктаж щодо виконання д/з.
38. Структура і методика уроку узагальнення і систематизації вивченого.
Структура уроку:
Організаційний момент;
Перевірка д/з та опитування;
Повідомлення мети уроку;
Бесіда узагальнюючого характеру відповідно до теми уроку;
Формування висновків;
Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил;
Підведення підсумків;
Інструктаж щодо виконання д/з.
Без уроків узагальнення і систематизації вивчення, які також називають уроками узагальнюючого повторення, не можна вважати завершеним процес засвоєння учнями нового матеріалу.
На них виділяють найзагальніші і найістотніші поняття, закони і закономірності, основні теорії і провідні ідеї, встановлюють причинно-наслідкові та інші зв'язки і відносини між найважливішими явищами, процесами, засвоюють широкі категорії понять і їх систем і найзагальніші закономірності.
Процес узагальнення і систематизації знань припускає таку послідовність дій: від сприйняття, осмислення і узагальнення окремих фактів до формування понять, їх категорій і систем, від них - до засвоєння більш складної системи знань: оволодіння учнями основними теоріями та правилами предмету.