34. Робота над розвитком ділового і публіцистичного мовлення учнів.

Лінгвістичні основи методики роботи над засвоєнням ділового мовлення базуються на сучасних досягненнях із культури мовлення, стилістики, лінгвістики тексту та риторики.

Система роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи має цілеспрямований характер і ґрунтується на принципах системності й неперервності, поєднанні функціонально-стилістичного та комунікативно-діяльнісного аспектів.

Засвоєння ділового мовлення потрібно проводити в єдності усної та писемної форм спілкування. Завдання, спрямовані на побудову усного ділового монологу та діалогу (полілогу), повинні передувати написанню певного зразка документа, з учень у майбутньому зустрічатиметься у своїй діяльності (резюме, заява, автобіографія). Така робота стає основною на всіх етапах дослідного навчання, що є методично виправданим, оскільки підвищує мовленнєву компетентність студентів.

Роботу над розвитком ділового мовлення проводити, враховуючи:

систему мовленнєвих завдань і вправ, виконання яких активно впливатиме на розвиток ділового мовлення учнів;

активно впроваджувати в практику навчання ділового мовлення педагогічні новації – інтерактивні імітаційні методи (рольові ігри, ситуативні завдання тощо);

удосконалювати навички ділового мовлення учнів на уроках системно.

Виховання культури мовлення учнів загальноосвітньої школи передбачає, зокрема, виховання й формування такого її складника, як культура публіцистичного мовлення. Ця культура досягається загальною культурою індивідуального мовлення носіїв конкретної мови.

Культура публіцистичного мовлення досягається не тільки вивченням словесно-інтонаційних засобів мови, дотриманням літературних норм і чинного етикету, а й культурою мислення, культурою почуттів і мовленнєвої поведінки комунікантів.

Така робота проводиться диференційовано – по класах і з ускладненням навчальних завдань як у ділянці теорії, так і у сфері прагматичної діяльності. Найперше і водночас досить складне завдання – це написання заміток інформативного характеру, їх ускладнення від класу до класу, їхня методика, тематика, навчально-виховна мета та ідейно-політична спрямованість.

Певне місце у формуванні в учнів мовленнєво-публіцистичної культури належить позаурочним і позашкільним навчально-виховним заходам, які повинні проводитись планово, чим також вагомо забезпечується їхня системність, змістовність і, отже, продуктивність.

Для опанування культурою ділового і публіцистичного мовлення потрібне вміле поєднання традиційних і сучасних форм і методів, прийомів навчання і вивчення мови, наближення цього навчально-виховного процесу до актуальних проблем сьогодення. Кожне заняття – і класноурочне, і позаурочне – в класі, шкільне позакласне і позашкільне – повинно сприяти формуванню культури ділового і публіцистичного мовлення школярів.

35. Перевірка і оцінка робіт з розвитку зв’язного мовлення. Робота над помилками.

Роботи з розвитку зв’язного мовлення перевіряються у кількох аспектах: зміст та мовне оформлення: орфографічна та пунктуаційна грамотність, лексика, граматика і стилістика. Тобто виділяють орф. та пункт. помилки, а також лексичні, граматичні, стилістичні. Оцінювання проводиться за нормативами – кількість помилок – оцінка. Оцінки за зміст та мовне оформлення складаються і діляться на 2.

Після завершення перевірки письмових робіт і обліку помилок учитель готується до проведення уроку аналізу їх. Спершу вчитель дає загальну характеристику контрольного диктанту чи іншої роботи в зіставленні з попередньою, відзначає успіхи, недоліки, оголошує оцінки. Далі учні опрацьовують кожну типову помилку шляхом повторення відповідних правил і виконання системи тренувальних вправ. Варіанти цієї частини роботи можуть бути різними: спочатку повторення правил, а потім виконання вправ, пояснення розділових знаків, формулювання правил їх уживання, самостійна робота учнів над типовими помилками за схемою; відшукування помилок у диктанті (якщо помилка не підкреслена, а наявність її у рядку позначена на полі), виправлення їх і пояснення потреби вживання саме такого знака тощо.

Далі учні виконують підсумкову вправу, що має остаточно закріпити знання і навички й одночасно перевірити їх міцність.