27. Структура й методика уроку формування умінь і навичок.

Цей урок має ще назву закріплення вивченого. Його мета – формування чітко визначених умінь та навичок. Його проводять для закріплення нового матеріалу (тобто після уроку вивчення нового матеріалу), щоб виробити в учнів відповідні вміння та навички (наприклад, добирати синоніми та антоніми до слів). Його структура така:

1. Організаційний момент;

2. Ознайомлення учнів з метою уроку;

3. перевірка д/з і опитування (не більше 10 хвилин);

4. виконання вправ (близько 25 хвилин);

5. Підготовка до виконання д/з (інструктаж);

6. Підсумок уроку.

28. Змістові лінії уроку української мови.

Культурологічна змістова лінія являє собою систему культурологічних тем та має багатомірну структуру («всесвіт – людство – народ – я», «минуле – сучасне – майбутнє», «національне – загальнолюдське», «краса у природі та людині, в мистецтві та мові, духовна спадщина рідного народу та людства», «видатні постаті українського народу і людства»). Кожна тема розкривається за допомогою циклу уроків. Культурологічна змістова лінія зумовлює необхідність реалізації виховного потенціалу уроку.

Комунікативна змістова лінія – визначає зміст роботи над формуванням у учнів умінь самостійно створювати усні й письмові висловлювання різних жанрів. У процесі реалізації комунікативної змістової лінії повинні гармонійно розвиватися усі 4 види мовленнєвої діяльності (слухання: глобальне, детальне, критичне; говоріння: монологічне, діалогічне; читання текстів різних типів та жанрів; письмо).

Комунікативна змістова лінія містить:

а) відомості про мовлення, зокрема, такі поняття як спілкування і мовлення, ситуація спілкування, текст-монолог, діалог, полілог, типи, стилі і жанри мовлення;

б) перелік основних видів робіт, основними з яких є перекази і твори, а також конспекти, реферати, доповіді – виступи на зборах, участь у дискусіях, рецензії…

Комунікативна змістова лінія реалізується на спеціальних уроках розвитку зв’язного мовлення, а також на переважній більшості уроків.

Лінгвістична змістова лінія містить основні мовознавчі поняття, вимоги до роботи над орфоепічними і граматичними нормами української літературної мови, правила орфографії та пунктуації; теоретичні відомості про різні розділи української лінгвістики. Опрацювання зазначених тем повинно сприяти мовленнєвому розвитку учнів.

Діяльнісна змістова лінія має суто процесуальний характер, тобто її зміст виражається на рівні узагальнених умінь і вправ комплексного характеру. За час навчання в школі учні повинні навчитися робити спостереження (порівнювати, виділяти головне, систематизувати і узагальнювати, конкретизувати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки), експериментувати (створювати моделі мовних висловлювань), доводити чи спростовувати, оцінювати інформацію, систематизувати і запам’ятовувати її.

29. Методика вивчення загальних питань про частини мови.

Вивчення частин мови підпорядковане вирішенню ряду завдань:

• виробити чітке уявлення про систему морфологічних груп слів і їх форм, які певним чином функціонують в будові словосполучень і речень;

• познайомити учнів із складом частин мови, із поділом їх на самостійні і службові, а також із вигуком;

• забезпечити усвідомлення учнями форм словозміни, якою характеризуються окремі самостійні частини мови, і навчити правильно застосовувати ці форми для побудови словосполучень та речень;

• подати характерні відомості про словотвір окремих частин мови;

• формувати необхідні граматичні вміння, на які спирається усвідомлення багатьох орфографічних правил;

• у школах з неукраїнською мовою навчання послідовно з’ясовувати спільне і відмінне в морфологічній будові цих мов.

Загальні питання морфології розглядаються у 6 класі. Використовуємо метод бесіди, зв’язного викладу вчителя та метод вправ. Нові відомості подаємо на уроці засвоєння нових знань. Подаємо відомості про поняття: морфологія та частини мови. Розказуємо про наявність і особливості самостійних та службових частин мови, їх кількість. При поданні матеріалу доречно використовувати таблиці та схеми.

Працюємо над визначенням частин мови у тексті, підкреслюємо службові та самостійні, визначаємо їх синтаксичну роль.