24. Методи і прийоми вивчення теми «Словотвір».

Використовуємо усі відомі методи.

Подаємо відомості про основні способи словотвору, спільнокореневі слова, словотвірні гнізда. Вправи на визначення способу словотвору, утворити від іменників – прикметники, замінити словосполучення одним словом (дах із гострим верхом – гостроверхий дах) тощо.

Враховуючи вікові та індивідуальні особливості учнів, їхній словниковий запас, необхідно дотримуватися послідовності в переході від елементарних фактів словотворення до складніших. Так, для словотвірного розбору спочатку можна брати слова тракторист, ракетник, а потім уже й такі, як прикордонник, вихід, переїзд та ін.

Працюючи з учнями над словотворенням, слід систематично звертати увагу на звукові зміни, що відбуваються при творенні слів — чергування (рука - ручний), спрощення груп приголосних (проїзд - проїзний), накладання звуків, що входять до двох морфем (Одеса--ський - одеський), в процесі якого також відбуваються чергування (Овруч+ський - овруцький).

Уявлення учнів про словотвірні процеси поглиблюються і конкретизуються під час опрацювання частин мови та їх окремих семантичних груп, а також під час розгляду способів творення ряду граматичних форм (напр., дієприкметників і дієприслівників, ступенів порівняння прикметників).

Широко використовувати потрібно і словотвірний аналіз слова.

25. Методи і прийоми вивчення розділу «Будова слова й орфографія».

При поданні нового матеріалу використовуємо метод зв’язного викладу вчителя, потім – метод бесіди, метод роботи з підручником, метод самостійної роботи тощо.

Подаємо ширше відомості про основу, корінь, афікси та закінчення. Виконуємо вправи на визначення суфіксів (наприклад, простежити які суфікси додаються до іменників при творенні іменників), добирати спільнокореневі слова, визначення впливу префіксів на значення слова (оглянув, переглянути, проглянути, глянути, прогледіти) тощо.

Орфографія – написання префіксів роз-, без-, з-, с-, пре-, при-, прі-, чергування голосних та приголосних у коренях слів при словотворенні, зміни приголосних при творенні слів тощо. Виконання вправ на дані орфограми.

Морфемний аналіз слів є завершальним етапом у вивченні будови слова.

26. Структура й методика уроку вивчення нового матеріалу.

Структура уроку вивчення нового матеріалу визначається його основною дидактичною метою: введенням поняття, встановленням якостей вивчаємого, побудовою правил та алгоритмів і т.п.

І. Організаційний момент.

ІІ. Види робіт:

• перевірка д/з (як засвоїли матеріал);

• виконання завдання аналогічного д/з;

• мовний аналіз (розбір);

• виписування речень з художніх творів;

• виконання вправ за підручником;

• складання схем речень або речень за схемами;

• перекази творів;

• взаємна перевірка робіт учнями;

• складання плану відповіді;

• рецензування відповідей товаришів.

ІІІ. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу (актуалізація опорних знань).

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Пояснення вчителем нового матеріалу.

VІ. Міжпредметні зв’язки.

VІІ. Закріплення вивченого і формування умінь і навичок (вправи): навчальні диктанти, мовний аналіз тексту, виконання завдань за підручником, виписування прикладів на правило з різних джерел.

VІІІ. Підсумки уроку:

а) короткий аналіз вивченого, бесіда учителя з учнями;

б) оцінка діяльності дітей на уроці (виставлення поурочного балу).

ІХ. Д/З – інструктаж, що і як учні повинні виконувати вдома.

Урок проводять на початку вивчення нової теми або розділу. Використовують переважно метод зв’язного викладу вчителя у поєднанні з іншими методами та прийомами.