20. Програмове навчання української мови.

Програмова навчання - важливий шлях надійного, ефективного керування процесом учення за допомогою впорядкованого вибору навчальної інформації, удосконалення процесу діяльності і дій самих учнів. Базується на використанні програми навчання.

Програма – державний документ, де визначено зміст, обсяг, структуру мовного курсу для кожного курсу.

У 5-6 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчення української мови як рідної здійснюється за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: “Українська (рідна) мова: 5-12 класи” (Автори Г.Т.Шелехова, В.І.Тихоша, А.М.Корольчук, В.І.Новосьолова, Я.І.Остаф (За ред.Л.В.Скуратівського. - К.; Ірпінь: Перун, 2005. - 176 с. ). Цього ж навчального року вивчення української (рідної) мови у 7-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється за однією з двох програм, затверджених Міністерством освіти і науки України: “Рідна мова. 5-11 класи”: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (Автори Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова, В.І.Новосьолова. - К.: Шкільний світ, 2001 та “Рідна мова. 5-11 класи”: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (Автор І.П.Ющук. - К.: Освіта, 2003). Обидві програми для 11-річної школи мають підручникове забезпечення в усіх классах.

21. Метод вправ і мовного розбору на уроках мови.

Під вправами з мови розуміють виконання учнями навчальних завдань з метою закріплення теоретичних відомостей та оволодіння практичними вміннями і навичками. На думку провідних методистів, мовні вправи — це своєрідний, не схожий на інші, метод навчання, ефективність якого доведена практикою багатьох поколінь учителів.

У навчанні української мови застосовуються різні вправи і завдання. Щодо вправ, то вони являють собою кількаразове повторення учнями певних дій з метою вироблення й удосконалення практичних умінь і навичок. Недарма їх називають тренувальними і використовують для практичного засвоєння порівняно вужчих питань, якими, зокрема, є будова слова, рід іменників, правопис часток, однорідні члени речення і под. Додатково вправи можуть містити одне-два дотичні завдання, наприклад: дібрати синоніми до виділених слів, складні речення замінити простими.

Типологія вправ і завдань визначається з урахуванням особливостей виучуваного матеріалу, рівня загального розвитку, мовної та мовленнєвої підготовки учнів. Предметом занять у 5-9 класах слугують такі різні за характером і складністю розділи, як фонетика, лексикологія, будова слова, словотвір, фразеологія, нарешті, морфологія і синтаксис, а також провідні аспекти курсу — орфографія і пунктуація, розвиток мовлення, основи мовленнєвої культури, елементи практичної стилістики та ін.

У навчанні мови застосовують як усні, так і письмові вправи (завдання), що спираються на різні види сприймання — слухове, зорове та моторне.

Найбільш прийнятною видається класифікація, розроблена В.О. Онищуком. В її основу покладено дидактичну мету завдання, виконуваного учнями, ступінь їхньої активності і самостійності в роботі. За цією класифікацією мовні вправи діляться на підготовчі, тренувальні та завершальні.

На уроках мови використовують також різні види мовного розбору: фонетичний, лексичний, морфемний, морфологічний, орфографічний, синтаксичний та пунктуаційний. Матеріалом для аналізу є одиниці всіх рівнів мовної системи — від звукового до текстового. Аналізи сприяють систематизації вивченого і проводяться за схемами під час вивчення різних розділів науки про мову. Часто застосовуються комплексно.