
- •1. Сутність і значення стадії апеляційного провадження.
- •2. Право апеляційного оскарження, його суб’єкт і об’єкт (ст. 292).
- •Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду
- •4. Строки апеляційного оскарження (ст. 294 цпк, зі змінами від 13.12.2011).
- •Стаття 294. Строки апеляційного оскарження
- •5. Порядок подання апеляційної скарги (ст.296).
- •6.Форма і зміст апеляційної скарги (ст.295). Стаття 295. Форма і зміст апеляційної скарги
- •7. Підготовка розгляду справи судом. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді (ст.Ст. 301, 302). Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом
- •8. Процесуальний порядок розгляду справи апеляційним судом (із змінами 2010 р.) Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом
- •Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді
- •Стаття 303. Межі розгляду справи апеляційним судом
- •Стаття 303-1. Строк розгляду апеляційної скарги
- •Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом
- •Стаття 304-1. Особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ
- •Стаття 305. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі
- •Стаття 306. Відмова позивача від позову та мирова угода сторін
- •10. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення (ст. 309)
- •11. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду (ст.310)
- •Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі
- •Стаття 207. Залишення заяви без розгляду
- •12. Судова система України (зу «Про судоустрій та статус суддів») Стаття 3. Судова система України
- •13. Рішення та ухвали апеляційного суду та вимоги до них.
- •14. Сутність і значення стадії касаційного провадження.
- •15,16. Суб’єкти, об’єкти, строки права касаційного оскарження.
- •Стаття 325. Строк на касаційне оскарження
- •Стаття 330-1. Строки розгляду касаційної скарги
- •17. Форма і зміст касаційної скарги (ст. 326).
- •18. Порядок подання касаційної скарги. Право приєднання до касаційної скарги. Доповнення, зміна касаційної скарги, її відклик та відмова від неї (ст. 327 – 330).
- •Стаття 328. Відкриття касаційного провадження у справі
- •Стаття 329. Приєднання до касаційної скарги
- •Стаття 330. Доповнення, зміна касаційної скарги або відкликання її та відмова від неї
- •19. Підготовка справи до касаційного розгляду. Стаття 331. Підготовка справи до касаційного розгляду
- •Стаття 332. Попередній розгляд справи
- •20. Попередній розгляд справи в касаційному провадженні.
- •21. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції (ст.333).
- •22. Порядок розгляду справи всу. Постанови всу.
- •23. Повноваження суду касаційної інстанції. Стаття 335. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
- •Стаття 336. Повноваження суду касаційної інстанції
- •24. Всс з розгляду цивільних та кримінальних справ. Компетенція. Повноваження. Стаття 31. Види і склад вищих спеціалізованих судів
- •Стаття 32. Повноваження вищого спеціалізованого суду
- •25. Підстави для скасування судових рішень і залишення в силі судового рішення, скасованого помилково (ст.339)
- •26. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду (ст.340)
- •27. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення (ст.341)
- •28. Зміст ухвали та рішення суду касаційної інстанції. Стаття 343. Порядок ухвалення рішення та постановлення ухвал судом касаційної інстанції
- •Стаття 344. Ухвала та рішення суду касаційної інстанції
- •Стаття 345. Зміст ухвали суду касаційної інстанції
- •Стаття 346. Зміст рішення суду касаційної інстанції
- •Стаття 347. Оголошення судом касаційної інстанції про прийняте рішення (ухвалу)
- •Стаття 349. Законна сила рішення і ухвали суду касаційної інстанції
- •Стаття 350. Окрема ухвала суду касаційної інстанції
- •29. Перегляд цивільних справ всу.
- •30. Повноваження і компетенція всу відповідно до зу «Про судоустрій та статус суддів». Стаття 38. Верховний Суд України - найвищий судовий орган
- •Стаття 39. Склад Верховного Суду України
- •Стаття 40. Суддя Верховного Суду України
- •31. Загальна характеристика зу «Про судоустрій та статус суддів».
- •32. Проблеми і моделі касаційного провадження за цивільним процесуальним законодавством України.
- •34. Підстави оскарження (ст. 355) у зв'язку з винятковими обставинами. Стаття 355. Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень
- •35. Суды, пересматривающие дела дела в связи с исключительными обстоятельствами и по вновь открывшимся обстоятельствам. Стаття 353. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •Стаття 363. Суди, що здійснюють перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Стаття 360. Допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи до провадження
- •Стаття 360-2. Порядок розгляду справи Верховним Судом України
- •Стаття 360-3. Повноваження Верховного Суду України
- •Стаття 360-4. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви
- •Стаття 360-5. Постанова Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви
- •Стаття 360-6. Повідомлення про ухвалення рішення та його виготовлення
- •Стаття 360-7. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України
- •Стаття 364-1. Відкриття провадження за нововиявленими обставинами
- •Стаття 365. Розгляд заяви
- •38. Стаття 360-1. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України
- •39. Оскарження ухвали суду про відмову у задоволені заяви про перегляд постанов суду у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •40. Органи примусового виконання рішення суду та інших юрисдикційних органів.
- •41. Сторони у виконавчому провадженны. Роль суду.
- •42. Медіація як несудова форма вирішення цивільних спорі.
- •43. Провадження у єспч.
- •44. Загальні правила виконавчого провадження. Відновлення втраченого судового провадження.
- •45. Єспч: загальна характеристика і функції.
- •46. Правові підстави участі іноземних осіб у цивільному процесі.
- •47. Відкриття провадження у справах за участю іноземних осіб.
- •48. Судові доручення та надання правової допомоги у справах за участю іноземних осіб.
- •49. Загальні положення щодо створення третейських судів. Стаття 7. Види третейських судів
- •Стаття 8. Порядок утворення третейських судів
- •50. Право передачі справи на розгляд третейського суду. Стаття 5. Право передачі спору на розгляд третейського суду
- •Стаття 6. Підвідомчість справ третейським судам
- •51. Розгляд справ третейськими судами. Стаття 27. Компетенція третейського суду
- •Стаття 28. Визначення правил третейського розгляду
- •Стаття 34. Учасники третейського розгляду
- •Стаття 35. Форма та зміст позовної заяви
- •52. Поняття, система міжнародного цивільного процесу.
- •53. Правове регулювання міжнародного цивільного процесу.
- •54. Вплив Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод на цивільний процес України.
- •55. Судовий та дипломатичний імунітет.
- •56. Особливості розгляду цивільних справ за участю іноземних осіб.
- •57. Особливості виконання судових доручень іноземних судів на території України.
- •58. Відновлення втраченого судового провадження.
- •59. Правовий статус суб’єктів міжнародного цивільного процесу.
- •60. Судовий контроль за виконанням судових рішень
© Таштанова
1. Сутність і значення стадії апеляційного провадження.
Історично в правових системах різних країн склалися два види апеляції — повна і неповна.
При повній апеляції розгляд справи по суті остаточно переноситься до суду другої інстанції, який не має права повернути справу до суду першої інстанції і зобов'язаний сам ухвалити рішення. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати в апеляційний суд нові докази, що не були досліджені судом першої інстанції. Перевірка оскарженого рішення при Повній апеляції завжди ґрунтується на повторному розгляді справи по суті, при якому апеляційний суд у необхідних випадках виправляє недогляди суду першої інстанції і сторін у доказуванні фактичних обставин справи. Для цього він досліджує наявні в справі і знову подані докази, дає їм власну оцінку, на підставі якої ухвалює рішення.
При неповній апеляції можливе повернення справи у суд першої інстанції для її нового розгляду. Особи, які беруть участь у справі, за загальним правилом, при такому способі перегляду не мають права подавати в апеляційний суд нові докази; перегляд рішення здійснюється на підставі фактичних даних, поданих до суду першої інстанції. Однак за наявності певних умов із загального правила можуть бути зроблені винятки, коли в апеляційному провадженні допускаються посилання на нові факти та докази.
Апеляційне провадження, що має місце в Україні, по всіх ознаках — це вид неповної апеляції. По-перше, за чинним законодавством суд апеляційної інстанції після скасування рішення має право направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції лише за умови, якщо виявлені порушення не можуть бути виправлені ним самим (ч.І ст.311 ЦПК). По-друге, він має право змінити рішення або ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені на підставі наявних, а також додатково поданих доказів. Разом з тим можливість надання в апеляційний суд нових доказів обмежена (п.6 ч.2 ст.295, ч.2 ст.ЗОЗ ЦПК).
Варто зазначити, що метою апеляційного провадження є не забезпечення стабільності оскарженого рішення, а виправлення судової помилки. Для поняття «судові помилки» характерні три моменти:
1) вони являють собою порушення юридичних норм і свідчать про відхилення від цільових настанов цивільного судочинства;
2) їх допускають суди і судді, які спроможні розглядати та вирішувати цивільні справи;
3) всі помилки можуть бути усунуті правовими засобами в цивільному процесуальному порядку.
Апеляційне провадження— це сукупність дій суду апеляційної інстанції та осіб, які беруть участь у справі, що здійснюються з метою перевірки законності і обґрунтованості рішень та ухвал суду першої інстанції, що не набрали законної сили.
Характерними ознаками апеляційного провадження можуть виступати наступні:
1) апеляція подається на рішення (ухвалу) суду, що не набрало законної сили;
2) справа направляється на розгляд суду вищого рівня (апеляційного суду);
3) подання апеляції обумовлюється неправильністю рішення суду першої інстанції, що виражається, на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, або в неправильному встановленні фактичних обставин, або в неправильному застосуванні закону, або в неповно наданому сторонами матеріалі;
4) апеляційний суд, переглядаючи справу, розглядає як питання факту, так і питання права, тобто має право перевірити як юридичну, так і фактичну сторони справи в тому обсязі, що і суд першої інстанції;
5) виконання рішення, оскарженого в апеляційному порядку, зупиняється (крім випадків негайного виконання рішення);
6) повноваження апеляційного суду при перегляді справи обмежені межами апеляційної скарги і предметом рішення суду першої інстанції;
7) апеляція може бути допущена тільки один раз у кожній справі.
Завдання апеляційного провадження визначені в ст.ЗОЗ ЦПК шляхом встановлення меж дій суду по перегляду судових рішень. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується (ст.291 ЦПК).
В апеляційному порядку можуть бути переглянуті не тільки рішення, але і значна частина ухвал суду першої інстанції, якими вирішуються процесуальні питання, що виникають при розгляді справи. їх неправильне вирішення також порушує нормальний розвиток процесу, створює погрозу реалізації закріплених у законі кінцевих цілей судочинства або взагалі перешкоджає самій можливості їх реалізації, як це буває, наприклад, при необгрунтованій відмові в порушенні справи.
Отже, апеляційна перевірка виступає як «факультативне провадження», призначене для усунення можливих помилок суду першої інстанції, діяльність якого, на думку заінтересованих у перегляді рішення або ухвали суб'єктів процесу, не відповідає цілям судочинства. У порівнянні з нормальним ходом процесу це додатковий етап судочинства, що виникає з ініціативи осіб, які беруть участь у справі, якщо вони вбачають необхідність у перевірці правильності постанов суду першої інстанції, які не набрали законної сили.