Контрольні питання

1. Назвіть дві основні групи вимог, що висуваються до сучасного одягу.

2. Чи сталі вимоги, що висуваються до одягу?

3. До якої групи вимог відносяться вимоги, спрямовані на забезпечення високої якості виготовлення одягу при мінімальних витратах?

4. Чи впливають географічні фактори на розвиток одягу?

5. Яка група вимог є найбільш великою?

6. Які вироби відносяться до плечових?

7. Які вироби відносяться до поясних?

8. Чи існує розподіл підгрупи чоловічих швейних виробів залежно від віку в прийнятій класифікації?

9. Як розподіляються побутові швейні вироби відповідно до загального призначення в існуючій класифікації?

10. Як розподіляються побутові швейні вироби відповідно до умов експлуатації?

11. За якими ознаками швейні вироби побутового призначення підрозділяються на підгрупи?

12. Як підрозділяться швейні вироби побутового призначення відповідно до статево-вікових ознак в існуючій класифікації?

Практична робота № 2 Технологія виконання ручних стібків і строчок

Мета: Вивчення термінології ручних швейних робіт; ознайомлення із призначенням й одержання навичок виконання ручних стібків і строчок.

Завдання

1. Вивчити термінологію ручних швейних робіт.

2. Ознайомиться із призначенням та застосуванням ручних стібків і строчок.

3. Навчитися виконувати ручні стібки й строчки на тканині.

Посібники й інструменти: методичні рекомендації, навчальні плакати; тканина, нитка, голка й ножиці.

Література:

1. Агнес Уорбертон. Советы по обработке деталей одежды: Пер. с англ. - М.:Легпромбытиздат, 1986. – 56 с.: ил.

2. Фиалко Т.М. Учимся кроить и шить. – Минск: «Хэлтон», 2000. – 800 с.

3. Першина Л.Ф., Петрова С.В. Технология швейного производства: Учеб. для сред. учеб. заведений. – 2-е изд., перераб. и доп.М.: Легпромбытиздат, 1991. – 416 с.

4. Промышленная технология одежды: Справочник / П.П. Кокеткин, Т.Н. Кочегура, В.И. Барышникова и др. - М.: Легпромбытиздат, 1988. – 640с.

5. Савостицкий А.В., Меликов Е.Х., Куликова И.А. Технология швейных изделий. - М.: Легкая индустрия, 1971. - 598 с.

6. ГОСТ 12807-2003. Изделия швейные. Классификация стежков, строчек и швов.

Порядок виконання роботи

1. Вивчити основну термінологію ручних швейних робіт, виписавши необхідні визначення й поняття:

Змітати - тимчасово з'єднати стібками змітання приблизно рівні за величиною деталі одна з іншої (спинку й перед, полотнища спідниці й т.д.) або краї деталей на лініях зрізів (рукава, манжети) або ділянки деталі на контурних лініях (виточки).

Примітати - тимчасово з'єднати стібками змітання меншу за розміром деталь із більшою (кокетку з ліфом, манжету з рукавом і т.д.).

Намітати - тимчасово з'єднати стібками змітання деталі, накладені одна на іншу (накладні кишені з пілочкою, підборт із бортом і т.д.).

Вмітати - тимчасово з'єднати стібками змітання деталі на опуклих або ввігнутих лініях (рукава з ліфом - на лініях пройми, комір – на лінії горловини й т.д.).

Замітати - тимчасово закріпити стібками змітання підігнутий край деталі (низ виробу, рукавів і т.д.).

Розмітати - тимчасово закріпити стібками змітання тканину, розкладену з обох сторін від шва сточування (припуски стачного шва для виконання розстроченого й т.д.).

Обмітати - закріпити зрізи швів, петель і т.д. від опадання ниток.

Виправити - акуратно розправити тканину уздовж шва сточування, щоб не було заломів. Для цього шов можна злегка розпрасувати, а потім запрасувати в одну сторону відповідно до моделі або зробити згин на шві сточування парних деталей з утворенням канта або без нього.

Вимітати - тимчасово закріпити стібками змітання обшитий і вивернутий край деталі з утворенням канта, рамки або шва на згині (коміра, бортів, клапана, обшивних петель і т.д.).

Припосадити - зменшити довжину зрізу деталі (плечовий зріз спинки, окат рукава й т.д.), проклавши дрібні стібки на лінії приточування й стягши тканину ниткою на потрібну довжину (надлишок тканини зпросувати через вологу тканину, щоб зборки зникли).

Підшити - прикріпити підігнутий край деталі (рукава, накладної кишені й т.д.) або виробу підшивочними стібками.

Пришити - прикріпити одну деталь до іншої або дрібні деталі, обробку, фурнітуру - до готового виробу.

2. За нижче наведеними теоретичними відомостями ознайомитися із призначенням і застосуванням ручних стібків і строчок.

Ручні стібки утворяться двома способами залежно від проколу матеріалу голкою. При першому способі прокол матеріалу й вивід голки з нього виконують із однієї сторони матеріалу. При другому способі прокол матеріалу й вивід голки здійснюють із різних сторін матеріалу - лицьової (рис 2.1.) і виворітної (рис 2.2).

Рис.1. Способи утворення ручних стібків

Залежно від характеру переплетення ниток і розташування на тканині стібки бувають прямі, косі, хрестоподібні, петлеподібні (таблиця 2). Розрізняють також прості (універсальні) і складні стібки.

До простих стібків відносяться стібки змітання, копіювальні, прокладкові, вимітання, стачальні, підшивні, обметувальні; до складних - хрестоподібні, петельні, вспушні (оздоблювальні), стегальні, штуковочні.

Всі ручні стібки, крім петельних і хрестоподібних, виконуються справа ліворуч, при цьому робочу нитку затягують рівномірно. Відстань між стібками як з лицьової сторони, так і з виворітної повинна бути однакова. Довжина й частота стібків залежать від призначення шва й щільності тканини.

Таблица 2