
- •Основні категорії політології
- •Функції політології
- •Визначення об’єкту і суб’єкту політики
- •4. Співвідношення теоретичної і прикладної політології
- •5. Співвідношення влади, держави,політики
- •6. Види влади у суспільстві. Політична влада.
- •7. Як пов’язані політична соціалізація і влада? Чи може людина мати вплив на свою політичну соціалізацію?
- •8. Механізми здійснення та поділ влади в суспільстві
- •9. Що таке громадянське суспільство? Поясність зміст таких рис громадянського суспільства: цивілізованість, саморегульованість, продукування “соціального капіталу”.
- •10. Як співвідносяться розвиток громадянського суспільства і демократії
- •11. З чим пов’язаний інтерес до громадського суспільства постсоціалістичних країнах
- •12. Громадянське суспільство як передумова створення демократичної політичної системи
- •14. Від чого залежить формування тієї чи іншої політичної системи в різні історичні епохи і в різних країнах?
- •15.Функції політичної системи
- •26. Охарактеризуйте правий та лівий екстремізм. Яка його сучасна ідеологія і політика?
14. Від чого залежить формування тієї чи іншої політичної системи в різні історичні епохи і в різних країнах?
Політична система – це сукупність і механізм взаємодії державних і політичних інститутів, політичних відносин, а також політичних і правових норм.
Ознаки політичної системи:
• складається з багатьох взаємопов'язаних структурних елементів; цей взаємозв'язок забезпечує властивість цілісності і єдність системи;
• існує в межах зовнішнього оточення чи середовища;
• має кордони поширення і віддільність стосовно зовнішнього середовища;
• має відкритий характер (тобто вона піддається впливам, що йдуть із зовнішнього середовища);
Політична система характеризується такими властивостями, як потяг до рівноваги і стійкості, до адаптації і інтеграції.
Політичні системи можна класифікувати, застосовуючи певну типологію:
1. залежно від політичного режиму розрізняють такі політичні системи:
· тоталітарні;
· авторитарні;
· демократичні.
2. за характером взаємодії з зовнішнім середовищем:
· відкриті системи;
· закриті системи.
Прикладом закритої політичної системи була політична система кол. СРСР, для якої була притаманна відсутність будь-яких зв'язків з країнами, які не належали до соц.табору.
3. в історичному аналізі використовуються характеристика систем з позицій формаційного підходу:
§ рабовласницькі;
§ феодальні;
§ капіталістичні;
§ командно-адміністративні.
4. досить поширене виділення традиційниx (доіндустріальних) і модернізованих політичних систем. Для перших характерне нерозвинуте громадянське суспільство, підданська або патріархальна політична культура, влада у формі диктатури (прикладом виступають більшість країн, що розвиваються). У других системах існує розвинуте громадянське суспільство, раціональний спосіб обґрунтування влади, диференціація політичних ролей.
5. виділяють політичні системи перехідного типу, які включають в себе елементи модернізованої системи, що народжується, та елементи старої системи, (політична система України).
6. залежно від структурної диференціації і секулярності:
а. примітивні. Тут переважає „парафіяльна" культура, спостерігається мінімум структурної диференціації;
б. традиційні системи характеризуються слабкою диференціацією політичних структур і культурою підпорядкування. Підкорюючись владі, людина чекає від неї благ, гарантій,
с. сучасні системи є ще більше диференційованими в структурному плані, в них функціонує культура участі у політиці.
7. за характером цінностей:
· англо-американська з секулярною, плюралістичною і гемогенною культурою, що означає: більшість громадян поділяють спільні базові цінності і норми;
· континентально-європейська характеризується взаємодією політичних субкультур з модернізованими інститутами;
· доіндустріальні та частково індустріальні передбачають поєднання різних політичних культур і відсутність чіткого розподілу владних повноважень;
тоталітарну з гомогенною політичною культурою, що визначається відсутністю плюралізму і можливості реалізації власного інтересу