9. Що таке громадянське суспільство? Поясність зміст таких рис громадянського суспільства: цивілізованість, саморегульованість, продукування “соціального капіталу”.

Громадя́нське суспі́льство — система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення; це сукупність громадянських і соціальних інституцій і організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства на противагу і доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи).

Отже, громадянське суспільство — історичний тип у розвитку людського суспільства, його конкретна якісна характеристика; це сфера самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних). Структурними елементами цієї системи є організації (політичні партії, громадські об'єднання, асоціації) та різні об'єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), що охоплюють всі сфери суспільного життя і є своєрідним регулятором свободи людини.

10. Як співвідносяться розвиток громадянського суспільства і демократії

Громадянське суспільство - соціальний простір, у якому люди взаємодіють один з одним як незалежні один від одного і від держави індивіди. Це водночас система забезпечення життєдіяльності соціальної, соціо-культурної та духовної сфер, система незалежних від держави суспільних інститутів і відносин, які забезпечують умови для самореалізації окремих індивідів і колективів, реалізації особистих інтересів і потреб (індивідуальних або колективних). Оскільки громадянське суспільство - це система відносин, то її не можна уявити без національних, релігійних традицій,звичаїв, міфів, символів, стереотипів поведінки, морально-етичних норм, цінностей .

Демократія(грец. demos-народ)-це одна з форм державно-політичного устрою суспільства, яка заснована на визнанні народа у якості джерела влади. Загальні принципи демократії: влада більшості, рівноправність громадян, захищенність їх прав та свобод, верховенство закону, розділення влади, виборність голови держави, представницьких органів. Розрізняють два типи демократії: безпосередню(основні рішення приймаються безпосередньо усьома громадянами на зборах або шляхом референдумів) та представницьку(рішення приймаються виборними органами).

Отже, я не заперечую, що є влада більшості, розділення влади, виборність голови держави та представницьких органів, але я заперечую, що є рівноправність громадян, захищенність їх прав та свобод, верховенство закону(не завжди, на жаль). Рівноправності немає, тому що є, на жаль, окремі категорії громадян, яким не доступно те, що доступно іншим категоріям громадян. Захищенності прав немає, тому що їх часто порушують. Захищенність свобод-може десь і є, але не в усіх странах, які начебто вважаються демократичними. І така ж сама сітуація з верховенством закону.

11. З чим пов’язаний інтерес до громадського суспільства постсоціалістичних країнах

У процесі розвитку європейських країн основними критеріями цивілізаційного поступу є демократія й громадянське суспільство, соціальна та правова держава, національні інтереси, свобода і творчість. Для незалежної України, що обрала стратегію інтеграції до європейського співтовариства, утвердження цих критеріїв означає цивілізаційну спрямованість та перспективу подальшого суспільного поступу. Ґенеза європейської цивілізації переконливо доводить, що без існування та розвитку громадянського суспільства соціальний поступ й ефективний розвиток держави значно ускладнюються або взагалі унеможливлюються.

Громадянське суспільство як суспільство громадян, що є рівними в своїх правах, суспільство, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага, є базисом держави, де держава, в свою чергу, захищає демократичні принципи самоврядування всіх недержавних організацій, які безпосередньо формують громадянське суспільство. Для цивілізованого розвитку обох феноменів необхідно створити надійний, ефективний та гармонійний механізм їх взаємодії та взаємозбагачення.

При розгляді питання становлення в Україні громадянського суспільства і правової держави в аспекті забезпечення конституційних прав людини і громадянина, головним завданням держави є насамперед реалізація прав і свобод особи. Але, аналізуючи цей аспект конституційного права в сучасній Україні, є всі підстави стверджувати, що права і свободи особи, незважаючи на ґрунтовне їх закріплення та детальну регламентацію в Конституції України, поки що не стали дійсно вищою соціальною цінністю для держави (стаття 3 Конституції України), що, по-перше, зумовлено колишньою історією нашої держави, яка упродовж тривалого часу була тоталітарною, а, по-друге, нинішніми складними політичними та соціальними проблемами.