
- •Основні категорії політології
- •Функції політології
- •Визначення об’єкту і суб’єкту політики
- •4. Співвідношення теоретичної і прикладної політології
- •5. Співвідношення влади, держави,політики
- •6. Види влади у суспільстві. Політична влада.
- •7. Як пов’язані політична соціалізація і влада? Чи може людина мати вплив на свою політичну соціалізацію?
- •8. Механізми здійснення та поділ влади в суспільстві
- •9. Що таке громадянське суспільство? Поясність зміст таких рис громадянського суспільства: цивілізованість, саморегульованість, продукування “соціального капіталу”.
- •10. Як співвідносяться розвиток громадянського суспільства і демократії
- •11. З чим пов’язаний інтерес до громадського суспільства постсоціалістичних країнах
- •12. Громадянське суспільство як передумова створення демократичної політичної системи
- •14. Від чого залежить формування тієї чи іншої політичної системи в різні історичні епохи і в різних країнах?
- •15.Функції політичної системи
- •26. Охарактеризуйте правий та лівий екстремізм. Яка його сучасна ідеологія і політика?
Назвіть основні категорії політології. 2. Складність політології як науки зумовлена різноманітністю її функцій. Визначте ці основні функції. 3. Дайте визначення об’єкту і суб’єкту політики. 4. Визначте співвідношення понять “теоретична” і “прикладна” політологія. 5. Як співвідносяться політика, влада, держава? 6. Види влади у суспільстві. Політична влада. 7. Як пов’язані політична соціалізація і влада? Чи може людина мати вплив на свою політичну соціалізацію? 8. Проаналізуйте механізми здійснення та поділ влади в суспільстві. 9. Що таке громадянське суспільство? Поясність зміст таких рис громадянського суспільства: цивілізованість, саморегульованість, продукування “соціального капіталу”. 10. Як співвідноситься розвиток громадянського суспільства і демократії? 11. З чим пов’язаний інтерес до громадянського суспільства постсоціалістичних країнах? Наскільки ГС є розвинутим в Україні? 12. Чи є громадянське суспільство передумовою створення демократичної політичної системи? 13. Назвіть сучасні громадсько-політичні організації і рухи в Україні. Охарактеризуйте їх вплив на внутрішню і зовнішню політику держави. 14. Від чого залежить формування тієї чи іншої політичної системи в різні історичні епохи і в різних країнах? 15. Які функції виконує політична система? 16. Які на Вашу думку особливості сучасної політичної системи в Україні? 17. Охарактеризуйте історичні типи і форми держав. 18. Дайте визначення тоталітарного режиму. Які шляхи подолання тоталітаризму? 19. У чому полягає різниця між партією і іншими суспільно-політичними організаціями? За якими критеріями можна класифікувати партії? 20. Дайте характеристику партійних систем. 21. Яке класичне розуміння “лівих”, “правих”, “центру”? 22. Визначте роль політичних партії в Україні на сучасному етапі. Дайте їх класифікацію. 23. Як тип культури може проявлятися в характері політичного режиму? Яким чином культура впливає на політику? 24. Охарактеризуйте демократичну політичну культуру. Які основні цінності їй притаманні? 25. Розкрийте суть поняття “авторитаризм”. 26. Охарактеризуйте правий та лівий екстремізм. Яка його сучасна ідеологія і політика? 27. Дайте визначення терміну “ксенофобія”. 28. У чому полягає сутність міжнародних відносин і які функції сучасної світової політики? 29. Які цінності можна вважати пріоритетними у зовнішній політиці? 30. Чому війна не може бути засобом досягнення будь-яких цілей, продовженням політики іншими засобами? 31. Проаналізуйте глобальні проблеми людства і можливі шляхи їх політичного розв’язання.
Основні категорії політології
Політологія, як і будь-яка інша наука, має свої категорії, тобто загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні зв'язки й відносини реальної дійсності та пізнання. їхня специфіка полягає в тому, що вони розкривають різні сторони процесу здійснення влади у суспільстві. Досконала теорія передбачає наявність системи категорій, у якій останні перебувають у логічному взаємозв'язку й розташовуються в певній послідовності. При цьому одна з категорій виступає базовою, вона імпліцитно, тобто неявно, у зародку, містить інші категорії. У політології базовою є категорія «політична влада». Влада взагалі — це вольове відношення між людьми, тобто таке відношення, за якого одні люди здатні і мають можливість нав'язувати свою волю іншим. Засобом здійснення політичної влади є політика, яка також виступає однією з базових категорій політології. Політика як заснована на владі суспільна діяльність реалізується у просторових рамках політичної системи. «Політична система суспільства» є центральною категорією політології. Вона органічно поєднує в собі, з'єднує в систему решту категорій цієї науки. Так, інституціональна підсистема політичної системи об'єднує політичні інститути — державу та її структурні елементи, політичні партії, групи інтересів, органи місцевого самоврядування тощо. Комунікативна підсистема політичної системи грунтується на політичних відносинах, як тих зв'язках між багатоманітними соціальними спільностями людей та їхніми організаціями, що складаються з приводу влади. «Політичні інститути» та їх конкретні вияви — «держава», «політичні партії», «групи інтересів» тощо, а також «політичні відносини» належать до основних категорій політології. Політична система містить також «політичну культуру», а значить, такі її складові, як «політична свідомість», «політична поведінка», «політичні цінності», «політичні норми», «політична соціалізація» тошо, котрі також є категоріями політології. «Політична культура», як і «політична система», також є інтегративною категорією політології, яка поєднує в собі багато інших понять цієї науки. Формою функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує у просторі й часі, є «політичний процес» — одна з основних категорій політології. Політичними процесами називаються відносно однорідні серії політичних явищ, пов'язаних між собою причиновими або структурно-функціональними залежностями. «Політичне явище» як одна з найбільш загальних категорій політології є сукупністю усіх чинників і явищ, пов'язаних із здійсненням політики. Конкретні визначення основних категорій політології наводяться у наступних главах.
Функції політології
Узагальнюючи наявні точки зору, можна виокремити п'ять основних функцій політології:
´ теоретичну;
´ методологічну;
´ практичну;
´ виховну;
´ прогностичну;
Теоретична функція полягає у розробленні нею різних теорій, концепцій, гіпотез, ідей, категорій, понять, формулюванні закономірностей, які описують і пояснюють багатоманітні явища і процеси політичного життя суспільства.
Методологічна функціяполягає в тому, що категорії й поняття цієї науки, а також формульовані нею закономірності використовуються іншими науками як теоретичний інструментарій у дослідженні політичних явищ і процесів, наприклад такі як
§ політика;
§ політична влада;
§ політична система суспільства;
§ політичний процес;
§ політичний режим;
§ політична партія;
Практична функція полягає у її зорієнтованості на вирішення конкретних практичних політичних завдань і проблем. На основі розроблюваних нею теоретичних положень політологія формулює рекомендації щодо здійснення політики, проведення тих чи інших заходів і компаній (найповніше проявляється у прикладній політології, основний зміст якої складає розроблення різних політичних технологій).
Виховна функція політології полягає у формуванні світогляду особи, її політичній соціалізації, даючи ій знання про політичну сферу суспільного життя, про політичні інститути, права, свободи та обов'язки громадянина, політичну культуру.
Прогностична функція полягає у її здатності передбачати, прогнозувати перспективи розвитку політичних процесів, найближчі й віддалені наслідки прийняття і виконання політичних рішень. Реалізація цієї функції передбачає моделювання політичних процесів і відносин, завчасне проведення наукових експертиз найвагоміших політичних рішень на предмет реальності очікуваного від них ефекту.
Політична влада є найважливішим видом влади в суспільстві. Якщо економічну владу умовно можна назвати "владою грошей", духовно-інформаційну - "владою інформації", сімейну - "владою авторитету", то політичну владу - "владою права", що зовсім не означає, що політична влада скрізь і завжди здійснюється за допомогою права, але право є головним засобом її реалізації.