
- •1,8) Поняття машини та деталей машин. Основні вимоги, що ставляться до сучасних машин та їх деталей.
- •1.1. Поняття машини та деталей машин
- •1.2. Основні вимоги, що ставляться до сучасних машин та їх деталей
- •2,16) Ненапружене шпонкове з'єднання з сегментною шпонкою
- •3.5. Розрахунки на міцність
- •3.6. Напружені з'єднання клиновими шпонками
- •3.24) Характеристика і призначення пресових з'єднань. Переваги та недоліки пресових з'єднань
- •4.2. Переваги та недоліки пресових з'єднань
- •4,32) Клейове з'єднання
- •13.7. Розподіл навантаження між тілами кочення
- •6.48)Немає 7.56) Мета і послідовність енергокінематичного розрахунку привода машини.
- •8,64) Сили, які діють у зачепленні циліндричних коліс. Види і причини відмов закритих та відкритих зубчастих передач.
- •Види і причини відмов закритих та відкритих зубчастих передач
- •9,72) Сили у черв'ячному зачепленні. Матеріали черв'яків і коліс. Сили у черв'ячному зачепленні
- •Матеріали черв'яків і коліс
- •10.80) Види та причини відмов ланцюгових передач. Критерії працездатності та розрахунку.
- •11.12. Критерії працездатності та розрахунку
4.2. Переваги та недоліки пресових з'єднань
Переваги:
1) простота і технологічність, що обумовлюють низьку вартість пресових з'єднань і можливість їх використання у масовому виробництві;
2) висока несуча здатність;
3) гарне центрування;
4) відсутність зазорів і розподіл навантаження по всій посадковій поверхні, що дозволяє з'єднанню сприймати ударні навантаження, передавати реверсивний рух, набути широкого використання в сучасних високошвидкісних машинах.
Недоліки:
1) потреба в спеціальному устаткуванні для складання та розбирання з'єднання;
2) залежність несучої здатності від ряду важковраховуваних факторів, таких, як температура, коефіцієнт тертя, шорсткість;
3) концентрація напружень на краях отвору.
4,32) Клейове з'єднання
Клейове з'єднання, нероз'ємне з'єднання деталей машин, будівельних конструкцій, меблів, виробів легкої промисловості і ін., здійснюване за допомогою клею. До. с. дозволяє скріпляти різні, у тому числі і різнорідні матеріали, забезпечуючи рівномірний розподіл напруги. До. с. використовують при виготовленні виробів із сталі, алюмінію, латуні, текстоліту, гетинаксу, скла, фанери, деревини, тканини, пластмаси, гуми і ін. матеріалів які можна сполучати в різних поєднаннях. При монтажі устаткування і будівництві споруд До. с. можуть замінювати зварку, клепку і ін. (див. Клеєні конструкції ) . Для До. с. застосовують фенолоформальдегидниє, епоксидні, кремнійорганічні і ін. клеї. Товщина клейового прошарку зазвичай 0,01—0,1 мм. Найчастіше за допомогою клею виконують з'єднання, що працюють на зрушення або рівномірний відривши. Такі з'єднання для сталевих виробів забезпечують межу міцності на зрушення 20—35 Мн/м-коду 2 (200—350 кг/см 2 ) , а у ряді випадків значно вище. Міцність клеєного шва пластмас зазвичай перевищує міцність самого матеріалу. Недоліками До. с. є їх менша довговічність, наприклад, в порівнянні із зварними і заклепувальними з'єднаннями (особливо при різких коливаннях температури), і низька міцність на однобічний нерівномірний відрив (т.з. отдір). У цих випадках добрі результати дає вживання комбінованих з'єднань — клєєзаклепочних і клеєзварних. 5.40)Особливості кінематики підшипників кочення
Кінематику підшипників кочення необхідно знати для вивчення силових дій на тіла кочення; визначення числа циклів навантаження і розрахунку підшипників на довговічність; вивчення роботи сепаратора.
Підшипник кочення з кінематичної точки зору подібний до планетарного механізму (рис. 13.5). Причому колова швидкість сепаратора VС = 0,5·V1 , де V1 = ω D1 / 2 – колова швидкість внутрішнього кільця.
Рисунок 13.5 – План швидкостей для деталей підшипника
13.7. Розподіл навантаження між тілами кочення
Осьова сила Fа на підшипник кочення розподіляється між усіма Z тілами кочення, причому можна припустити, що осьова сила на одне тіло Fа1 = Fа / Z .
Радіальну силу Fr на підшипник сприймають лише тіла кочення, розміщені на дузі, яка не перевищує 180°, тобто не більше за половину тіл кочення (рис. 13.6). Найбільше навантаженим буде тіло, що перебуває на векторі сили Fr . Максимальне радіальне навантаження на це тіло можна приблизно визначити за формулою Fr1 max = F0 ≈ 5 Fr / Z .
Рисунок 13.6 – Схема розподілу радіального навантаження між тілами кочення