
- •1.Визначення і класифікація аск.
- •10. Програмне забезпечення аск тп
- •21. Склад і структура trace mode
- •22. Створення вузлів у тм
- •23. Створення інформаційного каналу у scada – системі
- •Настроювання атрибутів каналу:
- •24. Структура вхідного каналу в scada - системі
- •25. Структура вихідного каналу в scada - системі
- •26. Обробка даних в scada- системі
- •27. Масштабування аналогових змінних в інформаційних каналах
- •28. Логічна обробка дискретних сигналів в інформаційних каналах
- •29. Процедура трансляції інформаційних каналів
- •30. Процедура фільтрації інформаційних каналів
- •41. Блоки функцій порівнянь fbd-програми.
- •42. Блоки функцій вибору fbd програм
- •43. Блоки тригерівFbd програм
- •44. Блоки лічильниківFbd програм
- •45. Блоки генераторів fbd програм .
- •47.Блоки відображення fbDпрограм
- •48 Блоки fbd регулювання
- •49.Редагування графічної бази вузла
- •50.Статичні елементи візуалізації технологічного процесу
- •51.Використання Динамічного тексту для візуалізації технологічного процесу
- •52. Використання гістограм для візуалізації технологічного процесу
- •53.Використання кнопок в схемах відображення технологічного процесу
- •54. Використання аналогових і дискретних трендів в схемах відображення технологічного процесу.
- •55. Використання індикаторів в схемах відображення технологічного процесу.
- •56. Використання відео кліпів
- •58. Мова Сі
- •Структура кодової символьної посилки, призначення її елементів
- •62.Основні функціональні елементи уапп
- •Призначення регістрів уапп
- •64.Адресація регістрів уапп
- •66.Пояснити структуру підпрограми ініціалізації асинхронного адаптера.
- •67. Пояснити процедуру прийому/передачі даних через послідовний порт
- •68.Стадії створення аск тп
- •69.Структура технічного завдання і технічного проекту аск тп
- •70. Ієрархія та функції рівнів моделі osi
- •71. Кодування інформації в цифрових мережах.
- •72. Огляд послідовних інтерфейсів.
- •73. Конфігурація контуру регулювання з під-регулятором.
- •74. Блоки адаптивного регулювання tm.
- •75. Блок ідентифікації об'єкта tm.
- •76. Блоки настроювання коефіцієнтів під-регулятора в tm.
- •77. Формування кадрів на канальному рівні.
- •78. Організація доступу до шини.
- •79. Протокол промислової мережі Modbus.
- •80. Протокол промислової мережі m-Link.
- •Рівні сигналів
- •82. Функції Win32api для роботи з портами.
- •83. Склад структури dcb
- •84. Склад структури commtimeouts
- •85. Пояснити структуру програми для обміну інформацією через послідовний порт пк
- •87. Промисловий стандарт орс
- •88. Механізми читання та запису інформації в орс
- •89. Структура нечіткого регулятора
- •92. Алгоритм нечіткого висновку.
- •93. Протокол промислової мережі profibus
- •94. Протокол промислової мережі can
- •95. Протокол промислової мережі as-I
94. Протокол промислової мережі can
Промислова мережа (англ. fieldbus) — це цифрова, двонаправлена, багатоточкова послідовна телекомунікаційна мережа, що зв'язує територіально розподілені датчики, виконавчі механізми, промислові контролери і використовується в промисловій автоматизації для побудови єдиного інформаційного і керуючого середовища, котре об’єднує інтелектуальні технологічні пристрої і контролери цехового рівня.
Controller Area Network, (CAN) (локальна мережа контролерів, він же CAN-Bus і Інтерфейс CAN) — стандарт, призначений для організації високонадійних та недорогих каналів зв’язкуу розподілених системах керування.
Базовій специфікації CAN бракує багатьох можливостей, які вимагаються в реальних системах: передавання даних довших за 8 байт, автоматичного розподілу ідентифікаторів між вузлами, однотипного керування пристроями різних типів і виробників. Тому невдовзі після появи CAN на ринку почали розроблятися протоколи високого рівня для него. До числа поширених протоколів увійшли:
CANopen
DeviceNet
CAN Kingdom
J1939
SDS
95. Протокол промислової мережі as-I
Промислова мережа (англ. fieldbus) — це цифрова, двонаправлена, багатоточкова послідовна телекомунікаційна мережа, що зв'язує територіально розподілені датчики, виконавчі механізми, промислові контролери і використовується в промисловій автоматизації для побудови єдиного інформаційного і керуючого середовища, котре об’єднує інтелектуальні технологічні пристрої і контролери цехового рівня.
AS-Interface (англ. Actuator Sensor Interface, AS-i) — інтерфейс датчиків і виконавчих пристроїв. Є промисловим вирішенням організації комп'ютерної мережі (фізичного рівня, методів доступу до даних та протоколів їх передачі), що використовується для підключення датчиків і виконавчих механізмів, розміщених на технологічному устаткуванні, до програмованих контролерів (ПЛК) через двопровідну лінію зв'язку у системах комп'ютерної автоматизації виробництва. Він призначений для підключення масиву простих прстроїв вводу/виводу (наприклад, дискретних пристроїв, таких як приводи, датчики, декодери, аналогові входи і виходи, кнопки та датчики положення клапана) у дискретному виробництві та збору інформації з використанням одного двожильного кабеля.
Протокол AS-інтерфейсу містить запит ведучого абонента, паузу ведучого абонента, відповідь веденого абонента і паузу веденого абонента.
Запит ведучого абонента складається з частин: ST - стартовий біт (0, якщо починається запит); SB - керуючий біт (0, якщо запитуються дані, 1 -якщо запитується команда); А0..А4 - адреса абонента, що викликається; 10..14 -біти інформації; PB - біт паритету (1, якщо сума усіх одиниць в запиті парна); EB - кінцевий біт (1 - якщо запит закінчений); пауза. Відповідь веденого абонента складається з частин: ST - стартовий біт (0, якщо починається відповідь); 10.. 13 -біти інформації; PB - біт паритету (1, якщо сума усіх одиниць відповіді парна); ЕВ - кінцевий біт (1, якщо відповідь закінчена); пауза.