
- •1.Визначення і класифікація аск.
- •10. Програмне забезпечення аск тп
- •21. Склад і структура trace mode
- •22. Створення вузлів у тм
- •23. Створення інформаційного каналу у scada – системі
- •Настроювання атрибутів каналу:
- •24. Структура вхідного каналу в scada - системі
- •25. Структура вихідного каналу в scada - системі
- •26. Обробка даних в scada- системі
- •27. Масштабування аналогових змінних в інформаційних каналах
- •28. Логічна обробка дискретних сигналів в інформаційних каналах
- •29. Процедура трансляції інформаційних каналів
- •30. Процедура фільтрації інформаційних каналів
- •41. Блоки функцій порівнянь fbd-програми.
- •42. Блоки функцій вибору fbd програм
- •43. Блоки тригерівFbd програм
- •44. Блоки лічильниківFbd програм
- •45. Блоки генераторів fbd програм .
- •47.Блоки відображення fbDпрограм
- •48 Блоки fbd регулювання
- •49.Редагування графічної бази вузла
- •50.Статичні елементи візуалізації технологічного процесу
- •51.Використання Динамічного тексту для візуалізації технологічного процесу
- •52. Використання гістограм для візуалізації технологічного процесу
- •53.Використання кнопок в схемах відображення технологічного процесу
- •54. Використання аналогових і дискретних трендів в схемах відображення технологічного процесу.
- •55. Використання індикаторів в схемах відображення технологічного процесу.
- •56. Використання відео кліпів
- •58. Мова Сі
- •Структура кодової символьної посилки, призначення її елементів
- •62.Основні функціональні елементи уапп
- •Призначення регістрів уапп
- •64.Адресація регістрів уапп
- •66.Пояснити структуру підпрограми ініціалізації асинхронного адаптера.
- •67. Пояснити процедуру прийому/передачі даних через послідовний порт
- •68.Стадії створення аск тп
- •69.Структура технічного завдання і технічного проекту аск тп
- •70. Ієрархія та функції рівнів моделі osi
- •71. Кодування інформації в цифрових мережах.
- •72. Огляд послідовних інтерфейсів.
- •73. Конфігурація контуру регулювання з під-регулятором.
- •74. Блоки адаптивного регулювання tm.
- •75. Блок ідентифікації об'єкта tm.
- •76. Блоки настроювання коефіцієнтів під-регулятора в tm.
- •77. Формування кадрів на канальному рівні.
- •78. Організація доступу до шини.
- •79. Протокол промислової мережі Modbus.
- •80. Протокол промислової мережі m-Link.
- •Рівні сигналів
- •82. Функції Win32api для роботи з портами.
- •83. Склад структури dcb
- •84. Склад структури commtimeouts
- •85. Пояснити структуру програми для обміну інформацією через послідовний порт пк
- •87. Промисловий стандарт орс
- •88. Механізми читання та запису інформації в орс
- •89. Структура нечіткого регулятора
- •92. Алгоритм нечіткого висновку.
- •93. Протокол промислової мережі profibus
- •94. Протокол промислової мережі can
- •95. Протокол промислової мережі as-I
89. Структура нечіткого регулятора
Загальна структура мікроконтролера, що використовує нечітку логіку, показана на рис.1. Вона містить у своєму складі наступні складові:
блок фазіфікації;
базу знань;
блок рішень; блок дефазіфікації.
Блок фазіфікації перетворює чіткі величини, виміряні на виході об'єкта керування, у нечіткі величини, що описані лінгвістичними змінними в базі знань.
Блок рішень використовує нечіткі умовні ( if - then ) правила, закладені в базі знань, для перетворення нечітких вхідних даних у необхідні керуючі впливи, що носять також нечіткий характер.
Блок дефазіфікації перетворює нечіткі дані з виходу блоку рішень у чітку величину, що використовується для керування об'єктом.
Рис. 1. Загальна структура нечіткого мікроконтролера
Як приклад відомих мікроконтролерів, що підтримують нечітку логіку можна назвати 68HC11, 68HC12 фірми Motorola, MCS-96 фірми Intel, а також деякі інші.
90
91
92. Алгоритм нечіткого висновку.
Введення нечіткості (фазифікація, fuzzification). Функції приналежності, визначені для вхідних змінних, застосовуються до їх фактичних значень для визначення ступеня істинності кожної передумови кожного правила.
Логічний вивід. Обчислене значення істинності для передумов кожного правила застосовується до виводів кожного правила. Це приводить до однієї нечіткої підмножини, яка буде призначена змінною виводу для кожного правила. У якості правил логічного виводу використовуються тільки операції min (мінімуму) або prod (множення).
Композиція. Нечіткі підмножини, призначені для кожної змінної виводу (у всіх правилах), об'єднуються разом, щоб сформувати одну нечітку підмножину для кожної змінної виводу. При подібному об'єднанні зазвичай використовуються операції max (максимум) або sum (сума).
Дефазифікація (defuzzification) – приведення до чіткості. Перетворення нечіткого набору виводів у чітке число.
Рис. 4.2. Загальна схема системи нечіткого логічного виводу
93. Протокол промислової мережі profibus
Промислова мережа (англ. fieldbus) — це цифрова, двонаправлена, багатоточкова послідовна телекомунікаційна мережа, що зв'язує територіально розподілені датчики, виконавчі механізми, промислові контролери і використовується в промисловій автоматизації для побудови єдиного інформаційного і керуючого середовища, котре об’єднує інтелектуальні технологічні пристрої і контролери цехового рівня.
PROFIBUS (англ. Process Field Bus) — незалежний від виробника відкритий стандарт польової шини для широкого спектру застосувань у виробничій автоматизації.
Сімейство Profibus складається з трьох сумісних між собою версій, що знайшили широке застосування в сучасних виробництвах:
PROFIBUS DP (англ. Decentralized Peripherals — Децентралізована периферія) використовується для керування давачами та приводами керування через централізований прилад керування на виробництві. В цьому стандарті приділяється велика увага стандартним функціям діагностики обладнання.
PROFIBUS PA (англ. Process Automation — Автоматизація процесів) використовується для спостереження за давачами в системах автоматизації керування виробничими процесами. Цей варіант розроблений для використання у небезпечних/вибухонебезпечних зонах. Фізичний рівень (кабель передачі даних) відповідає стандарту IEC 61158-2, що дозволяє передачу даних по ньому до виробничого обладнання, та обмежити силу струму для запобігання вибухонебезпечних ситуацій навіть у випадку збоїв. Це накладає обмеження на кількість підключених приладів автоматизації процесу виробництва. Прилади автоматизації процесу виробництва передають дані зі швидкістю 31.25 кбіт/с. Однак, прилади варіанту PA використовують протокол ідентичний варіанту DP, що дозволяє підключати прилади до мережі DP через перехідник. Набагато швидший варіант DP може служити центральною шиною для передачі сигналів на прилади керування. Завдяки цьому, обладнання DP та PA можна поєднувати в єдину мережу, особливо в гібридних системах, в яких обладнання автоматизації процесів виробництва та керування тісно пов'язані між собою.
PROFIBUS FMS (англ. Field bus Message Specification — Специфікація повідомлень польової шини) - протокол призначений в основному для зв'язку програмованих контролерів один з одним і станціями оператора на верхньому рівні. Він використовується в тих областях, де високий ступінь функціональності важливіший ніж ніж швидкий час реакції системи. При зв'язку через FMS використовуються відносини типу клієнт-сервер. Як приклад пристроїв, сполучених по FMS протоколу можна узяти з устаткування фірми Siemens, - SIMATIC S7 з FMS-CP або, наприклад, SIMATIC S5 з CP 5431FMS.