- •1.Визначення і класифікація аск.
- •10. Програмне забезпечення аск тп
- •21. Склад і структура trace mode
- •22. Створення вузлів у тм
- •23. Створення інформаційного каналу у scada – системі
- •Настроювання атрибутів каналу:
- •24. Структура вхідного каналу в scada - системі
- •25. Структура вихідного каналу в scada - системі
- •26. Обробка даних в scada- системі
- •27. Масштабування аналогових змінних в інформаційних каналах
- •28. Логічна обробка дискретних сигналів в інформаційних каналах
- •29. Процедура трансляції інформаційних каналів
- •30. Процедура фільтрації інформаційних каналів
- •41. Блоки функцій порівнянь fbd-програми.
- •42. Блоки функцій вибору fbd програм
- •43. Блоки тригерівFbd програм
- •44. Блоки лічильниківFbd програм
- •45. Блоки генераторів fbd програм .
- •47.Блоки відображення fbDпрограм
- •48 Блоки fbd регулювання
- •49.Редагування графічної бази вузла
- •50.Статичні елементи візуалізації технологічного процесу
- •51.Використання Динамічного тексту для візуалізації технологічного процесу
- •52. Використання гістограм для візуалізації технологічного процесу
- •53.Використання кнопок в схемах відображення технологічного процесу
- •54. Використання аналогових і дискретних трендів в схемах відображення технологічного процесу.
- •55. Використання індикаторів в схемах відображення технологічного процесу.
- •56. Використання відео кліпів
- •58. Мова Сі
- •Структура кодової символьної посилки, призначення її елементів
- •62.Основні функціональні елементи уапп
- •Призначення регістрів уапп
- •64.Адресація регістрів уапп
- •66.Пояснити структуру підпрограми ініціалізації асинхронного адаптера.
- •67. Пояснити процедуру прийому/передачі даних через послідовний порт
- •68.Стадії створення аск тп
- •69.Структура технічного завдання і технічного проекту аск тп
- •70. Ієрархія та функції рівнів моделі osi
- •71. Кодування інформації в цифрових мережах.
- •72. Огляд послідовних інтерфейсів.
- •73. Конфігурація контуру регулювання з під-регулятором.
- •74. Блоки адаптивного регулювання tm.
- •75. Блок ідентифікації об'єкта tm.
- •76. Блоки настроювання коефіцієнтів під-регулятора в tm.
- •77. Формування кадрів на канальному рівні.
- •78. Організація доступу до шини.
- •79. Протокол промислової мережі Modbus.
- •80. Протокол промислової мережі m-Link.
- •Рівні сигналів
- •82. Функції Win32api для роботи з портами.
- •83. Склад структури dcb
- •84. Склад структури commtimeouts
- •85. Пояснити структуру програми для обміну інформацією через послідовний порт пк
- •87. Промисловий стандарт орс
- •88. Механізми читання та запису інформації в орс
- •89. Структура нечіткого регулятора
- •92. Алгоритм нечіткого висновку.
- •93. Протокол промислової мережі profibus
- •94. Протокол промислової мережі can
- •95. Протокол промислової мережі as-I
10. Програмне забезпечення аск тп
являє собою сукупність програм,що забезпечує реалізацію всіх функцій системи, задане функціонування технічного забезпечення АСК ТП і передбачений розвиток системи. Під про грамою розуміють конкретну реалізацію машинного алгоритму для вирішення будь-якої задачі. Програмне забезпечення АСК ТП описують із різним ступенем докладності залежно від того, хто буде користувачем цього
опису.
Спрощена схема програмного забезпечення АСК ТП:
21. Склад і структура trace mode
TRACE MODE складається з інструментальної системи і з набору виконавчих модулів (рантайм). У Інструментальної системі створюється набір файлів, який називається «проектом TRACE MODE». За допомогою виконавчих модулів TRACE MODE проект АСУ запускається на виконання в реальному часі на робочому місці диспетчера або оператора.
Особливістю TRACE MODE є «технологія єдиної лінії програмування», тобто можливість розробки всіх модулів АСУ за допомогою одного інструмента. Технологія єдиної лінії програмування дозволяє в рамках одного проекту створювати засоби людино-машинного інтерфейсу, системи обліку ресурсів, програмувати промислові контролери і розробляти web-інтерфейс. Для цього в інструментальну систему TRACE MODE вбудовані спеціалізовані редактори.
Серед них: • Редактор графічних мнемосхем; • Редактор екранних панелей; • Редактор програм на візуальному мовою FBD (стандарт МЕК 6-1131/3); • Редактор програм на візуальному мовою SFC (стандарт МЕК 6-1131/3); • Редактор програм на візуальному мовою LD (стандарт МЕК 6-1131/3); • Редактор програм на процедурному мовою ST (стандарт МЕК 6-1131/3); • Редактор програм на процедурному мовою IL (стандарт МЕК 6-1131/3); • Редактор шаблонів документів; • Будівник зв'язків з СУБД; • Редактор паспортів обладнання (EAM); • Редактор персоналу (HRM); • Редактор матеріальних ресурсів
22. Створення вузлів у тм
Для створення нового вузла, треба виконати команду Створити з меню Вузол. При цьому на екрані з'явиться діалог завдання імені і типу створюваного вузла. Після створення проекту в робочій області редактора бази каналів з'являються графічні ідентифікатори і назви присутніх у проекті робочих станцій і контролерів - вузлів проекту.
Перейдемо тепер до створення структури проекту. Вона включає в себе перелік вузлів – операторських станцій та контролерів, які працюють під керівництвом ТРЕЙС МОУД. У нашому випадку необхідно створити 2 вузли. Один з яких буде контролером, а інший – операторською станцією. Для створення вузла необхідно виконати команду Создать із меню Узел або натиснути ПК миші на робочій області бази каналів. При цьому на екрані з‘явиться діалог Имя и тип узла
Введемо у відповідному полі даного діалогу назву вузла PLC1 (програмований логічний контролер 1).У вікні вибору типу вузла розкриємо список класу вузлів Контроллеры. Виберемо тип контролера Lagoon. Натиснемо кнопку ОК. При цьому у робочому полі редактора бази каналів з‘явиться зображення створеного вузла
Повторимо ті самі дії для створення нового вузла, який буде на цей раз операторською станцією. Тому ім‘я цьому вузлу слід надати АРМ (автоматизоване робоче місце) і вибрати наступний тип із класу Большой
