Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
12-22.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
91.98 Кб
Скачать

Самостійна робота студентів з кожної дисципліни навчального плану повинна забезпечити:

  1. Системність знань та засобів навчання;

  2. Володіння розумовими процесами;

  3. Мобільність і критичність мислення;

  4. Володіння засобами обробки інформації;

  5. Здібність до творчої праці.

Одним із головних аспектів організації самостійної роботи є розробка форм і методів організації контролю за самостійною роботою студентів.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних навчальних занять.

  1. Дайте характеристику поняття «педагогічна технологія» та її складових.

У педагогічній літературі поняття «технологія навчан­ня» і «навчальна (педагогічна) технологія» вживають як тотожні.

Поняття «технологія навчання» є дещо вужчим і означає шлях освоєння конкретного матеріалу в межах певного предмета, теми, питання.

Навчальна (педагогічна) технологія передба­чає розгляд різних технологій навчання, які є інноваційними в організації навчального процесу.

Педагогічна технологія – це інноваційна модель організації навчального процесу, яка передбачає цілісну систему використання нетрадиційних методів формування та контролю знань, умінь, або застосування традиційних методів у нетрадиційних умовах.

У практиці навчально-виховної діяльності сучасного вищого навчального закладу найпоширеніші такі педагогічні техноло­гії навчання: диференційоване навчання;

  • проблемне на­вчання;

  • ігрові технології навчання;

  • інформаційні техноло­гії навчання;

  • кредитно-модульна технологія навчання;

  • особистісно орієнтоване навчання.

Одним із найперспективніших напрямів розвитку творчих здібностей особистості, необхідних сучасному фа­хівцю, є проблемне навчання.

Проблемне навчання (грец. problema – задача, утруднення) – дидактична система, яка ґрунтується на закономірностях творчого засвоєння знань і способів діяльності, на прийомах і методах ви­кладання та учіння з елементами наукового пошуку.

Проблемне навчання пе­редбачає засвоєння студентами знань і способів дій проб­лемним шляхом у кілька етапів:

  • створення проблемної ситуації;

  • аналіз і формування проблеми;

  • висунення гіпотез та їх доведення.

Залежно від рівня самостійності студентів у навчальній діяльності використовують відповідні методи проблемно­го навчання:

  • проблемний виклад;

  • частково-пошуковий;

  • дослідницький методи.

Ігровий метод навчання передбачає визначення мети, спрямованої на засвоєння змісту освіти, вибір виду нав­чально-пізнавальної діяльності і форми взаємодії педагога та студентів.

Головною метою навчальних ігор є формування в май­бутніх фахівців уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю.

Нові інформаційні технології навчання – це методологія і технологія навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів з метою навчання та контролю знань тих, хто навчається.

Комп’ютерна (інформаційна) технологія навчання (КТН) – це система навчання, спрямована на досягнення цілей інформатизації навчання на основі застосування комплексу функціональ­но залежних педагогічних, інформаційних, методологіч­них, психофізіологічних і ергономічних засобів і методик, створених і організованих на базі технічного й програмно­го забезпечення ЕОМ.

Інтенсивне оновлення матеріально-технічної бази ВНЗ з урахуванням останніх досяг­нень науки і техніки дає змогу розвивати аудіовізуальну технологію навчання, яка передбачає використання різно­манітних технічних засобів навчання (ТЗН), в т. ч. комп’ютерних і електронних засобів.

Розрізняють рецептивне аудіовізуальне навчання, пов’язане зі сприйманням і за­своєнням студентами аудіовізуальної навчальної інформа­ції, яка передається за допомогою ТЗН (наприклад, телеві­зійних систем), та інтерактивне, яке забезпечує взаємо­дію студента і навчаючої системи у формі діалогу людини і машини.

На сучасному етапі студентів залучають до створення комп’ютерних програм, аудіо та відео матеріалів, презентацій для візуалізованого навчання.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєд­нанні модульних технологій навчання та залікових освітніх оди­ниць (залікових кредитів).