Ігрове виробниче проектування - активний метод навчання, який характеризується такими відмітними ознаками:

• наявність дослідної, методичної проблеми або завдання, яку повідомляє учнем викладач;

• поділ учасників на невеликі змагаються групи (групу може представляти один учень) і розробка ними варіантів вирішення поставленої проблеми (завдання).

• проведення заключного засідання науково-технічної ради (або іншого схожого з ним органу), на якому з застосуванням методу розігрування ролей групи публічно захищають розроблені варіанти рішень (з їх попередніми рецензуванням).

Метод ігрового виробничого проектування значно активізує вивчення навчальних дисциплін, робить його більш результативним внаслідок розвитку навичок проектно-конструкторської діяльності учня. Надалі це дозволить йому більш ефективно вирішувати складні методичні проблеми.

«Круглий стіл» - це метод активного навчання, одна з організаційних форм пізнавальної діяльності учнів, що дозволяє закріпити отримані раніше знання, заповнити відсутню інформацію, сформувати вміння вирішувати проблеми, зміцнити позиції, навчити культурі ведення дискусії. Характерною рисою «круглого столу» є поєднання тематичної дискусії з груповою консультацією. Поряд з активним обміном знаннями, в учнів виробляються професійні вміння викладати думки, аргументувати свої міркування, обгрунтовувати запропоновані рішення і відстоювати свої переконання. При цьому відбувається закріплення інформації та самостійної роботи з додатковим матеріалом, а також виявлення проблем і питань для обговорення.

При проведенні «круглого столу» студенти сприймають не тільки висловлені ідеї, нову інформацію, думки, але й носіїв цих ідей і думок, і перш за все вчителя. Тому доцільно конкретизувати основні якості та вміння, якими вчитель (організатор) повинен мати в процесі проведення «круглого столу»:

• високий професіоналізм, добре знання матеріалу в рамках навчальної програми;

• мовна культура і, зокрема, вільне і грамотне володіння професійною термінологією;

• комунікабельність, а точніше - комунікативні вміння, які дозволяють педагогу знайти підхід до кожного школяреві, зацікавлено і уважно вислухати кожного, бути природним, знайти необхідні методи впливу на школярів, проявити вимогливість, дотримуючись при цьому педагогічний такт;

• швидкість реакції;

• здатність лідирувати;

• вміння вести діалог;

• прогностичні здібності, що дозволяють заздалегідь передбачити всі труднощі в засвоєнні матеріалу, а також спрогнозувати хід і результати педагогічного впливу, передбачати наслідки своїх дій;

• вміння аналізувати і коригувати хід дискусії;

• вміння володіти собою

• вміння бути об'єктивним.

Мозковий штурм (мозкова атака, брейнстормінг) - широко вживаний спосіб продукування нових ідей для вирішення наукових та практичних проблем. Його мета - організація колективної розумової діяльності з пошуку нетрадиційних шляхів вирішення проблем.

Використання методу мозкового штурму в навчальному процесі дозволяє вирішити такі завдання:

• творче засвоєння школярами навчального матеріалу;

• зв'язок теоретичних знань з практикою;

• активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів;

• формування здатності концентрувати увагу і розумові зусилля на вирішенні актуального завдання;

• формування досвіду колективної розумової діяльності. Проблема, формулируемая на занятті з методики мозкового штурму, повинна мати теоретичну або практичну актуальність і викликати активний інтерес школярів. Загальною вимогою, яке необхідно враховувати при виборі проблеми для мозкового штурму - можливість багатьох неоднозначних варіантів вирішення проблеми, яка висувається перед учнями як навчальне завдання.

Підготовка до мозкового штурму включає наступні кроки:

• визначення мети заняття, конкретизація навчального завдання;

• планування загального ходу заняття, визначення часу кожного етапу заняття;

• підбір питань для розминки;

• розробка критеріїв для оцінки пропозицій, що надійшли і ідей, що дозволить цілеспрямовано і змістовно провести аналіз і узагальнення підсумків заняття.