
- •Культура фахового мовлення. Державотворча роль мови.
- •2. Функції мови. Стилі і типи мовлення.
- •3. Літературна мова. Мовна норма. Види норм
- •4. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.
- •5. Науковий та офіційно-діловий стилі: сфери виживання, призначення, мовні засоби.
- •6. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •7. Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання.
- •8. Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори.
- •9. Основні правила ділового спілкування. Мовленєвий етикет.
- •10. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
- •11. Лексика за сферою вживання. Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.
- •12. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми.
- •13. Багатозначні слова і контексти. Синонімічний вибір слова.
- •14. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.
- •15. Орфографічні норми сучасної української літературної мови. Правопис складних іменників та прикметників.
- •16.Правопис відмінкових закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку. Правопис прислівників.
- •Слід пам'ятати, що одс(Офіційно-діловий стиль) вимагає:
- •18. Особливості використання прикметників та займенників у професійному спілкуванні.
- •20. Дієслівні форми у професійному діловому мовленні.
- •21. Прийменники у професійному мовленні. Прийменник «по»
- •22. Синтаксичні структури у професійному мовленні.
- •23. Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні. Просте і складне речення.
- •24. Поняття про документ. Загальні вимоги до складання документа.
- •1 Докуме
- •25. Види документів та їх класифікація.
- •26. Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа.
- •28. Ділове листування. Види службових листів. Етикет ділового листування.
- •29. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
- •Мова і думка. Основні закони риторики.
Слід пам'ятати, що одс(Офіційно-діловий стиль) вимагає:
1/Перевагу віддавати абстрактним, неемоційним, однозначним іменникам книжного походження: автор, біографія, варіант, Габарит, Гарант, довідка, екзотика, екскурсія, ємність, єство, журі, звершення, зона, інгредієнт, компрометація,
2/Написання іменників на означення статусу, професії, посади, звання (у більшості випадків) у чоловічому роді, наприклад:
правильно
викладач хімії ?касир заводу лаборант
неправильно
бригадир цеху працівник фірми учитель школи
викладачка хімії касирка (касирша) заводу лаборантка (лаборантша)
Уживати форму Кл. відмінка тільки у звертанні до осіб, називаючи:
статус — знавцю, колеґо, товаришу
посаду — директоре, завідувачу, голово
звання — професоре, капітане, академіку
Уникати двозначності та багатозначності іменників без додаткового пояснення.
неправильно правильно
Голова Костюк О. П. Голова зборів Костюк О. П.
зауважила. зробила зауваження.
До 10.07.2002 бригаді До 10.07.2002 бригаді
Куця В. Г. треба побілити Куця В. Г. треба побілити
актову залу стелю в актовій залі.
Надавати перевагу не дієссловам, а віддієслівним іменникам, які забезпечують однозначність і водночас узагальненість змісту, наприклад:
неправильно правильно
допомагати надати допомогу
18. Особливості використання прикметників та займенників у професійному спілкуванні.
Уживаються:
Прикметники книжного походження: балансовий, валютний, ґрунтовний, еквівалентний, конфіденційний, легітимний, організаційний, парламентський, регіональний тощо
Однозначні прикметники у прямому значенні
Нейтральні за емоційним забарвленням прикметники (товстий, малий)
Повні форми (добрий, здібний, зелений)
Присвійні прикметники замінюються іменниками (так званим родовим приналежності) або відповідними прикметниковими формами (звіт бухгалтера)
Не вживаються
Розмовна, знижена лексика
Прикметники із двозначним змістом
Прикметники з суфіксами збільшеності (товстуватий), зменшеності (маленький), пестливого забарвлення (гарнюсінький)
Неповні форми (добр, збібен, зелен)
Присвійні прикметники(бухгалтерів звіт)
прикметники, що походять від географічних назв, з додатковим роз`яснювальним іменником: київський житель (правильно - житель міста Київ)
Особливості використання займенників у діловому мовленні
Займенник лише вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх. Займенники в мові вживаються часто для того, щоб уникнути повторення тих самих слів. При цьому їхню форму треба обов'язково узгоджувати з родом і числом іменників, замість яких ці займенники вжито. Правильно вжиті займенники допомагають пов'язати речення в тексті.
1. Слід уникати використання займенників (якщо можна) або в їх значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках).
неправильно
Прошу Вас надати мені грошову допомогу
у зв'язку з моїм скрутним матеріальним...
правильно
У зв'язку із скрутним матеріальним
становищем прошу надати грошову допомогу
2. Слід уникати вживання займенників:
• із суфіксами зменшеності: такесенький, ...самісінький, нікогісінько;
• складних неозначених форм: абиякий, казна-хто, хтозна-який, хто-небудь і под.;
• усічених форм прикметникових займенників: на моїм, у тім, тої, на чим і под.
19. Числівники у діловому мовленні. Написання цифрових даних у документах.
Складні чи складені числівники записуються цифрами. Наприклад: На історичний факультет прийнято 156 студентів.
Порядкові числівники вводяться в документи з відповідним відмінковим закінченням. Наприклад: Сьогодні ми виконали своє перше виробниче завдання.
Складні слова, де перша частина позначається цифрою, можуть бути написані так: 50-процентний і 50 %; 100-кіло-метровий і 100 км.
Іноді виникають труднощі у вживанні форм однини та множини числівників. Наприклад: Більшість спеціалістів вирішила. Більшість спеціалістів вирішили. Більшість спеціалістів вирішило. Тут усі три варіанти відповідають нормам сучасної української мови.
Форма однини рекомендується, якщо у складі речення є слова такого типу: більшість, меншість, решта, частина, ряд, група, безліч, багато, мало і т. д. Наприклад: Решта пацієнтів теж обстежена; Більшість американських бізнесменів прибула в Україну.
Форма множини рекомендується при однорідних членах печення. Наприклад: / вже не один, а безліч планерів оперізують (а не оперізує) небо.
Якщо ж використовуються числівники на позначення великої кількості (а також іменники: сто, тисяча, мільйон, мільярд), то переважає однина. Наприклад: Чотириста вісімдесят підприємців прибуло (а не прибули) на виставку; В село повернулось (а не повернулись) сімдесят дев'ять молодих спеціалістів.
Якщо вживаються числівники до десяти, то пишеться форма множини. Наприклад: чотири брати, два керівники, три менеджери.
Велике значення має використання числівників в усному мовленні. Готуючи доповідь чи звіт, числівники треба записувати прописом і проставляти наголос. Краще будувати речення так, щоб числівники вживалися у називному відмінку.
Слід запам'ятати наголошення числівників одинадцять, чотирнадцять.